Експерт: Є поступ України на шляху до ЄС, але є свої «але»

У своєму останньому звіті Єврокомісія загалом позитивно оцінила прогрес України на шляху до ЄС, але критикує Київ щодо низки важливих справ — про це пише у своєму фейлетоні для Польського радіо для Закордону аналітик Тадеуш Іванський (Центр східних досліджень)

Прапори України і Європейського союзу

foto:https://www.europarl.europa.eu/topics/pl/topic/ukraine

Раз на рік, восени, Європейська комісія публікує так звані enlargement reports — це звіти, що оцінюють поступ країн-кандидатів на вступ до ЄС за останні дванадцять місяців. Вже три роки до грона з десяти таких держав належить Україна, а також Молдова, які отримали статус кандидатів одночасно — у 2022 році. Понад стосторінковий документ, присвячений кожній з них, оцінює рівень підготовки до членства та темпи реформ у межах шести кластерів, котрі охоплюють 33 тематичні розділи.
Після оприлюднення звіту у вівторок, 4 листопада, в урядовому кварталі столиці лунали звуки від корків з під шампанського. Єврокомісія, зокрема, зазначила, що Київ залишається глибоко залученим у процес євроінтеграції, успішно завершив етап перевірки (screening) відповідності національного законодавства євросоюзному й досягнув поступу в ключових реформах. Важливо, що в документі вказано: сьогодні Україна готова відкрити три кластери, а до кінця року може досягти готовності до відкриття й усіх шести. Можливим є також завершення так званих переговорів про вступ у 2028 році за умови що ще більше прискориться впровадження реформ, особливо у сфері верховенства права. Як наслідок, президент Зеленський заявив, що це найвища оцінка, яку Україна отримала від 2023 року, а надзвичайно оптимістичний тон підтримав віцепрем’єр з питань європейської інтеграції Тарас Качка. Ейфорію підкріплено цифрами: поліпшення відзначено у 15 розділах, у 12 поступ оцінено як високий (good progress), у жодному з розділів не зафіксовано зниження загальної оцінки підготовки до членства в ЄС, а в 11 розділах зафіксовано її зростання.

Хороший настрій у Києві зумовлений несподівано позитивним змістом звіту. Напередодні його публікації побоювання, що документ міститиме різку оцінку стану верховенства права, були фактично загальнопоширеними. Ба більше, у своїх офіційних заявах влада замовчує незручні висновки звіту, на що із задоволенням вказує опозиція та антикорупційні «вартові». У чому ж справа? Йдеться про практичні дії влади за останні місяці, що суперечать задекларованим цілям. У липні в Україні відбулася спроба обмежити незалежність і повноваження ключових антикорупційних інституцій — Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Це спричинило перші від початку російського вторгнення громадські протести, після яких урядовці відступили від суперечливих рішень, однак переслідування з боку підконтрольних владі Служби безпеки України (СБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо працівників цих інституцій не припинилися. Наприкінці жовтня було заарештовано Володимира Кудрицького, колишнього голову «Укренерго» — оператора енергосистеми України, під слабо обґрунтованим обвинуваченням у розтраті державних коштів.
Звіт Єврокомісії засуджує ці патології, хоча у тексті документа та у публічних комунікаціях їх не акцентовано. Брюссель не хоче давати ані Росії, ані скептикам євроінтеграції в межах ЄС приводу для критики. Водночас досить чітко — особливо як на стриману мову брюссельських документів — вказано, що Київ має зробити. «Сильні рекомендації» щодо виправних дій стосуються насамперед першого кластеру — Основоположні права (Fundamentals). Він охоплює, зокрема, верховенство права та боротьбу з корупцією, і має ключове значення для подальшого перебігу переговорів, позаяк від його відкриття залежить відкриття решти кластерів. Безпрецедентними є пропозиції змінити керівництво Національної поліції України та Державного бюро розслідувань. Сильно звучить також критика зволікань із заповненням вакансій у Конституційному Суді, а також рекомендація ухвалити закон про процедуру призначення та звільнення генерального прокурора.
Загалом позитивне звучання звіту свідчить про величезну роботу, виконану українською адміністрацією, парламентом і громадянським суспільством, яке невтомно підтримує державу у її реформах. Водночас існує ризик, що м’яка критика спроб підпорядкувати собі антикорупційні інституції та залякування держапарату оточенням президента переконає владну верхівку, що ці спроби можна продовжувати. Це підтверджує той факт, що в день оприлюднення звіту НАБУ повідомило, що вночі прокурори провели обшук у домі співробітника Бюро із застосуванням фізичної сили та без санкції суду. А вже наступного дня парламент ухвалив у першому читанні закон, який обмежує діяльність ЗМІ.

Тадеуш Іваньський — керівник відділу Білорусі, України та Молдови в Центрі східних досліджень. У 2006—2011 роках працював у Польському радіо для Закордону.

Матеріал підготував Назар Олійник