Міграційна політика Європейського Союзу зазнає змін під впливом безпекових викликів, проблем із нелегальним перетином кордонів і труднощів із депортацією людей, які не мають законних підстав залишатися на території ЄС. Про це розповів професор Артур Ґрущак із кафедри національної безпеки Ягеллонського університету.
Пропозиція від української сторони запровадити додаткову умову для отримання тимчасового захисту в ЄС чоловіками призовного віку з України зустріла розуміння у низці держав ЄС. За словами професора, на момент розмови відповідного правового інструменту ЄС ще не було ухвалено, професор Ґрущак також наголосив, що запропоноване нововведення не мало б зворотної сили та стосувалося б тих, хто лише планує в’їхати до Євросоюзу й скористатися тимчасовим захистом, але не тих, хто вже має такий захист і перебуває в ЄС.
Професор Артур Ґрущак докладно пояснює загострення потреби депортації з Європейського Союзу та розширення повноважень агентства Frontex.
У цьому контексті йшлося також про специфіку питання депортації для громадян Росії та Білорусі.
Ще одна тема інтерв’ю — відновлення контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони та співвідношення міграційної політики з безпекою і гуманітарними зобов’язаннями. Професор Артур Ґрущак зауважує, що контроль на кордонах сам по собі не гарантує ефективної протидії загрозам: важливі також обмін інформацією між поліцією та спеціальними службами різних держав, а також боротьба з транскордонною злочинністю. Водночас професор розмежував міграцію як таку та злочинну діяльність, зауваживши, що окремі мігранти можуть бути залучені до злочинної діяльнсті, інколи просто стаючи жертвами контрабандистів і торговців людьми. Він наголосив на значенні процедур міжнародного захисту та навів приклад громадян Сирії: у період від початку війни до падіння режиму Башара Асада позитивний результат мали 97% заяв про притулок.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк