23 червня 2016 року, стало безпрецедентним для європейської інтеграції: Велика Британія стала першою і поки що єдиною державою, яка вийшла зі складу ЄС.
52 відсотки учасників референдуму підтримали вихід із Європейського Союзу, тоді як 48 відсотків проголосували за збереження членства. Після цього розпочався тривалий процес переговорів, а офіційно Велика Британія залишила ЄС 31 січня 2020 року.
Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, який ініціював проведення референдуму, визнає, що шкодує про його результат, однак наголошує: рішення мало ухвалити британське суспільство.
«Я шкодую, що програв референдум, тому що дуже наполегливо боровся за те, щоб ми залишилися в Європейському Союзі. Але я вірю в демократію і вважаю, що проведення референдуму було необхідним», – зазначив Кемерон під час Польського економічного конгресу.
Одним із головних аргументів прихильників Brexit було прагнення повернути повний контроль над законодавством, кордонами та торговельною політикою країни. Водночас противники виходу попереджали про ризики для економіки та торгівлі.
Після виходу з ЄС британський бізнес зіткнувся з новими митними процедурами, додатковою бюрократією та ускладненням торгівлі з країнами спільного ринку. Особливо відчутними ці зміни стали для експортерів, фермерів і малого бізнесу.
Попри це, Кемерон вважає, що сьогодні головним завданням має бути не повернення до членства, а побудова максимально ефективних партнерських відносин між Великою Британією та Європейським Союзом.
«Ми маємо прагнути бути найкращим другом, найкращим сусідом і найкращим партнером Європейського Союзу. Британським політикам варто зосередитися на тому, як зробити ці відносини максимально ефективними, а не на спробах змінити сам характер наших відносин», – сказав він.
За словами колишнього британського прем'єра, Велика Британія завжди підтримувала економічне співробітництво та вільну торгівлю, однак значно скептичніше ставилася до подальшої політичної інтеграції та передачі частини суверенних повноважень до Брюсселя.
Brexit суттєво вплинув і на внутрішню політику країни. Від часу референдуму у Великій Британії змінилися шість прем'єр-міністрів, а тема відносин із Європейським Союзом надовго стала одним із головних політичних питань.
Дискусії про наслідки Brexit тривають і за межами Великої Британії. У Польщі тема членства в ЄС також регулярно стає предметом політичних суперечок, хоча більшість громадян, згідно із соціологічними опитуваннями, підтримує подальше перебування країни в Європейському Союзі.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський неодноразово застерігав польських євроскептиків від легковажних закликів до виходу з ЄС. На його думку, такий крок означав би втрату доступу до європейського ринку, фінансових фондів, спрощеного працевлаштування та значної частини економічних переваг, які Польща отримує як держава-член Союзу.
Водночас політолог, професор Варшавського університету Томаш Гжегож Гроссе звертає увагу, що євроскептичні настрої виникають не лише в Польщі, а й в інших країнах Європи. На його думку, після вступу до ЄС багато поляків почали реалістичніше оцінювати діяльність європейських інституцій, бачачи не лише їхні переваги, а й недоліки.
При цьому професор наголошує, що не є прихильником виходу Польщі з Європейського Союзу. На його переконання, попри суперечності та політичні дискусії, членство в ЄС і надалі залишається найкращим рішенням для розвитку економіки, освіти та соціальної сфери країни.
Поки що Велика Британія залишається єдиною державою, яка залишила Європейський Союз. Водночас досвід Brexit продовжує впливати на європейську політику та залишається важливим аргументом у дискусіях про майбутнє європейської інтеграції.
10:41 Garmatiuk Europejski.mp3 Десять років після Brexit: як вихід Великої Британії з ЄС змінив країну і чому про це говорять у Польщі
Володимир Гарматюк