Чи означає зміна влади в Угорщині кардинальний перегляд зовнішньої політики країни? На це запитання відповів доктор Якуб Борніо, старший аналітик Інституту Центральної Європи та працівник Інституту європейських досліджень Вроцлавського університету. Експерт пояснює, що прихід Петера Мадяра не означатиме повного розриву з нинішнім курсом Віктора Орбана, однак несе суттєві зміни у внутрішній, а частково й у зовнішній політиці країни.
Насамперед новий уряд запровадив обмеження строків перебування прем'єр-міністра при владі й активізував співпрацю з Єврокомісією з розблокування європейських фондів для Угорщини.
Петер Мадяр поводиться як проєвропейський політик, але щодо України політика все одно не зміниться. І те, як відбулося вивільнення першого переговорного кластера про вступ України до ЄС Угорщиною — показове в цьому контексті. Якуб Борніо оцінює:
«Є два виміри, так би мовити. Політика щодо України, але також пов'язана з нею політика щодо Росії та політика щодо Європейського Союзу. Я думаю, що я б також додав вимір регіональної політики, бо вона також була відроджена за часів уряду Петера Мадяра.
Так, немає сенсу припускати радикального зсуву у зовнішній політиці щодо України. Угорська політика випливала не лише з ідеологічних уподобань Віктора Орбана, або, як це було точніше визначено, його особливих стосунків чи позиції щодо Росії, але дуже часто була зумовлена об'єктивними факторами, які впливають на позицію Угорщини в регіоні та її позиціонування щодо регіону, включно з Україною. Головним фактором, який визначає зовнішню політику Угорщини щодо сусідніх країн, є питання меншин.
І об'єктивно кажучи, в українсько-угорських відносинах існували конфліктні питання насамперед щодо обмеження доступу до угорської мови для угорської меншини в Україні. Угорщина діяла в цьому ключі багато-багато років, і ми бачимо ту саму тенденцію за часів Петера Мадяра, тобто запобігання будь-яким поступкам у плані національної політики щодо меншин у сусідніх країнах.
І те, що сталося в угорсько-українських відносинах останніми тижнями, чітко це демонструє.
Тобто звільнення цього переговорного кластера, яке зробила Угорщина, — я говорю про це звільнення — стало можливим виключно завдяки запевненню української сторони, що вона дотримуватиметься правил ЄС щодо захисту прав меншин, у цьому випадку угорської меншини в Україні. Саме цього й вимагала угорська сторона.
Отже, поступка Угорщини була зроблена, але вона була обумовлена, тобто було використано механізм в угорсько-українських відносинах, який існував раніше».
Також щодо Росії можливі лише окремі тактичні зміни, тоді як радикального перегляду енергетичної політики найближчим часом не буде. Водночас Якуб Борніо вважає малоймовірним, що новий прем'єр наслідуватиме символічні жести Віктора Орбана, зокрема особисті візити до Владіміра Путіна, оскільки його першочерговими завданнями стануть відносини з ЄС і країнами регіону, зокрема Вишеградської групи.
Наприкінці інтерв'ю Якуб Борніо радить українцям, які прагнуть краще зрозуміти сучасну Угорщину, користуватися насамперед аналітичними матеріалами незалежних дослідницьких центрів і безпосередньо угорськими джерелами. Він рекомендує звертати увагу на дослідження польських експертів, зокрема Інституту Центральної Європи та Центру східних досліджень, а також читати праці угорських аналітиків. На його переконання, зрозуміти політику іншої держави можна лише тоді, коли знаєш не лише позицію її влади, а й настрої суспільства, адже саме це допомагає краще прогнозувати розвиток міжнародних відносин.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк