X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Чи виходити з дому під час епідемії COVID-19

16.03.2020 15:49
Медичний коментар доктора Міхала Сутковського з Колегії родинних лікарів Польщі
Аудіо
  • Як собі давати раду в цій ситуації? Бо відомо, що ми маємо ізолюватися від інших, радше бути вдома, але чи можна взагалі виходити з дому, та вже не до магазину, але, наприклад, на прогулянку до парку, займатися якоюсь фізичною активністю? Чи радше ні?
Ілюстраційне фотоEPA/ZSOLT SZIGETVARY

У зв’язку з ситуацією, що триває в усьому світі й, зокрема, у Польщі, до Вашої уваги медичний коментар. Пан доктор Міхал Сутковський з Колегії родинних лікарів Польщі.

Пане докторе, як ми знаємо, особливо старші особи, ті, хто вже потерпає від якихось хронічних захворювань, піддані небезпеці ускладнень під час можливого зараження і хвороби під назвою COVID-19. Але як собі давати раду в цій ситуації? Бо відомо, що ми маємо ізолюватися від інших, радше бути вдома, але чи можна взагалі виходити з дому, та вже не до магазину, але, наприклад, на прогулянку до парку, займатися якоюсь фізичною активністю? Чи радше ні?

– Відповідь дуже проста: можна. Можна індивідуально, можна для 2-3 осіб, але не можна у великих групах та перебувати поруч із великими масами людей. Я вже не кажу про 50 і більше осіб, бо такі зібрання заборонені також і законодавчо. Але передусім це має вимір і сенс медичний. Такі дуже відповідальні дії, пов’язані з усіма рішеннями Міністерства здоров’я, Головної санітарної інспекції, всієї держави, спрямовані на самоізоляцію як літніх людей, так і не лише їх, – вони є діями слушними і важливими. Вони, однак, зовсім не обмежують такої простої активності, що громадському здоров’ю не загрожує. А така проста активність – це, власне, піші прогулянки, пробіжки, якісь види спорту в парку або в лісі.

– Одним словом, активність – так, але індивідуальна, а не, скажімо, міжсусідська.

– Саме так. Напевно міжсусідська солідарність. Солідарність з літніми людьми, відчуття спільноти. Я вже декілька тижнів спостерігаю зростання піклування поляків про літніх людей. Візьміть таку особу на пішу прогулянку до парку, власне. Побудьмо з нею. Це надзвичайно важливо з такого фізичного боку – посилення, гартування імунітету, але й з психо-суспільного, що цілком зрозуміле.

– Пане докторе, сьогодні у Польщі вже дуже багато людей, котрі перебувають на карантині, і відомо, що їх число дуже динамічно зростатиме хоч би з огляду на те, що зараз дуже багато людей буде повертатися до Польщі. І всі, хто сьогодні повертається, потрапляють до 14-денної ізоляції. Як таким людям можна допомогти, але так, щоби не створювати загрози ані для них, ані для себе?

– Саме так, допомагаймо безпечно. А безпечно – це за правилами гігієни. Якщо ми такій людині купимо основні продукти або допоможемо в якійсь справі в державних установах, якщо вона вже повинна це зробити. У такому контакті, якщо ми просто відкриємо двері і залишимо продукти, то напевно не заразимося. Тим більше, не забуваймо, що карантин стосується здорових осіб, що лише могли би захворіти. А отже, коли ми самі здорові, ми можемо такій людині допомогти роблячи, власне, покупки, дзвонячи до неї та підтримуючи телефонний зв’язок. Це такі прості родинно-сусідські рішення на випадок карантину.

– Ви кажете про те, що можна зробити покупки, занести їх, що наближення до відкритих дверей людини на карантині не становить небезпеки. Відомо також, що особи, котрі сьогодні перебувають у ізоляції, мають тварин. Отже, треба допомогти їм хоч би вивести собаку на прогулянку або потримати його в себе. А вже відомо, що пси цього вірусу не розповсюджують (це варто підкреслити, аби ніхто не мав сумніву). Проте ми маємо взяти в руки сам поводок. Отже, які заходи безпеки в таких випадках ми маємо застосовувати? Чи, наприклад, варто використовувати одноразові рукавички?

– Ні, необов’язково. Гігієнічні запобіжні засоби? Це можуть бути рукавички. Але пам’ятаймо, що завжди після такої прогулянки ми мусимо правильно мити руки. І це основне правило. Головним джерелом інфекції є, однак, хвора людина, що кашляє, чихає, і з якою ми маємо щонайменше 15-хвилинний контакт на відстані 1,5 метра і менше. Це 90 з чимось відсотків заражень. Решта – це брудні руки. Наші руки, що потенційно є переносниками цього та будь-якого іншого патогену, і якими ми торкнемося свого рота, носа, очей. Натомість контакт із пацієнтом, що кашляє, тобто має симптоми, є найчастішим шляхом (розповсюдження інфекції – ред.). І так заражається весь світ.

– Пане докторе, відомо, що зараз, принаймні на автозаправних станціях Orlen, має з’явитися рідина для дезінфекції рук. Першу партію дуже швидко розкупили і ми чекаємо на наступну. Але яку пораду Ви можете дати тим, хто вже цю рідину має? Де вона має знаходитися? У ванній, куди маємо йти відразу після входу до хати і там знезаражувати руки? Чи, може, ліпше, аби вона була перед дверима чи в автівці тощо?

– У автомобілі, безперечно, можуть бути такі підручні (засоби для дезінфекції – ред.) і ними також ми можемо користуватися. Натомість, передусім він має бути у ванній, до якої ми йдемо негайно – підкреслюю: негайно! – після повернення зі, скажімо, прогулянки, від сусіда, що йому якось допомогли, чи просто після повернення з роботи. Чому? Тому що окрім цієї рідини, звісно, потрібна проточна вода, 20-30 секунд намилювання рук, а потім 10 секунд змивання цією водою. Цього цілковито вистачить, аби застосовувати антисептичні принципи. Антисептика стосується голови – слизової оболонки і шкіри. Натомість дезінфекція іншого типу, яку теж так називають, це дещо інакше семантично поняття, що стосується поверхні. Тобто антисептика стосується шкіри, зокрема шкіри рук. Пам’ятайте, що у зв’язку з цим унаслідок дуже суттєвого надмірного використання наша шкіра стає сухою. Тому на ніч напевно варто застосовувати різноманітні зволожуючі креми, аби шкіра не псувалася.

PR1/А.М.

Побач більше на цю тему: COVID-19 коронавірус