«Музей Івана Франка, який ми воліємо називати Домом, - це дуже живий і динамічний музей. Ідеї у нас кипіли і киплять далі. Для нас Іван Франко, з одного боку, є людиною, яка створила власну українську ідентичність, власне модерну українську ідентичність, політичну, а водночас він є великим європейцем, який будував культурні мости в рамках центрально-європейського діалогу і ширше – загальносвітового цивілізаційного діалогу», - розповідає директор Дому Франка у Львові Богдан Тихолоз.
Коли говорити про те, які зміни внесла війна у наші плани, відверто – дуже великі. Так, ми зокрема, спланували нову експозицію. Це мала бути сучасна інтерактивна експозиція, де ми також застосували досвід польських музеїв, який ми вивчали, він для нас був дуже помічний […]. Було багато менших проектів, видавничих, книжкових. Ми видаємо серію «Бібліотека Дому Франка», у якій уже вийшло 20 видань, а ще низка – у друці. Але зараз є певні затримки. В Україні зараз є проблеми із папером, із друком, із розповсюдженням, з логістикою, останнім часом війна впливає на все. Але це не привід для того, аби сидіти і слушно нарікати на лиху долю, сумувати і чекати біля моря погоди. Ми робимо те, що можемо. Ми плекаємо свій сад, квітне наша знаменита магнолія біля Дому Франка – головна магнолія міста Львова, квітне Франкова груша, яку ми спільними зусиллями з фахівцями відродили до життя. Цього року їй 120 років. Для нас цей рік мав бути роком великого ювілею – 120 років Дому Франка, тому що Іван Франко спорудив свою віллу на Софіївці у затишному зеленому районі Львова, біля Стрийського парку…
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль