Щороку в Польщі внаслідок самогубств гине вдвічі більше людей, ніж у автомобільних аваріях. На це звертає увагу соціальна кампанія «Życie Warte Jest Rozmowy» («Життя варте розмови»), яка прагне зняти суспільне табу з теми психічної кризи. За даними фонду «Обличчя депресії», серед людей старших за 60 років суїцидальні думки мають 5–6%, а 16% вважають, що «життя втратило сенс».
Фахівчиня Польського товариства суїцидології Меланія Доміняк наголошує:
«Рішення людини покінчити з життям визріває з часом і найчастіше пов’язане з психічними розладами, депресією чи глибокою кризою. Лише зрідка воно буває імпульсивним. Тож дуже важливо вчасно розпізнати передсуїцидальний синдром».
Уже восьмий рік Польське товариство суїцидології, Інститут психіатрії та неврології та факультет Artes Liberales Варшавського університету проводять інформаційну кампанію «Життя варте розмови». Однією з ключових подій цьогоріч стала наукова конференція «Поверніть сенс життю!».
«Ми говорили про те, як захищати людське життя, як реагувати на складні ситуації, як ставитися до кризи. Сьогодні це перестає бути табуйованою темою. Мене тішить, що інституцій, які надають допомогу, стає більше. Треба тільки не соромитися просити про неї», — зазначає Меланія Доміняк.
Вона нагадує, що в межах національної програми здоров’я створено Бюро з питань запобігання суїцидальній поведінці, а також розроблено стандарти дій для різних професійних груп — учителів, священників, журналістів, соціальних працівників.
Кампанія «Життя варте розмови» також пропонує консультації для людей у кризі та для тих, хто переживає втрату близьких через самогубство.
Особливу увагу експерти звертають на підлітків. Президентка фонду «Поглянь — Я є» психологиня Данута Вечоркєвич зазначає:
«Коли ми проводимо у школах майстер-класи й запитуємо молодь, чому, на їхню думку, люди вкорочують собі віку, відповіді діляться на дві групи: або це боягузтво, або величезна відвага. Насправді це ні те, ні інше. Це завжди психічна криза. Людина не знає, як далі жити в болісній ситуації».
Данута Вечоркєвич підкреслює, що в суспільстві досі живі стереотипи:
«Є думка, що якщо говорити з людиною про самогубство, це може підштовхнути її до дії. Насправді розмова часто рятує життя. Проте батькам дуже важко говорити про це з дітьми, у яких є суїцидальні думки. Ми проводимо групи підтримки для таких батьків, і більшість із них відчувають величезну провину та суспільний тиск».
За статистикою, 20% людей, які вчинили самогубство, не повідомляли про свої наміри, але решта — у той чи інший спосіб подавали сигнали.
Меланія Доміняк радить батькам і близьким бути уважнішими, адже діти іноді чекають, що їх запитають, бо самі не можуть почати розмову.
Ще один чинник, що підсилює кризу серед молоді, — онлайн-насильство.
«У 2019 році 52% опитаних зізналися, що зазнавали хейту, у 2024 — 45%. Здавалося б, показник впав. Але насправді змінилася сама дефініція. Те, що ще кілька років тому вважалося хейтом, сьогодні вже сприймається як норма. Люди знечулилися, і тепер хейт — набагато жорсткіша форма мовленнєвого насильства», — зауважує медіазнавець, професор університету SWPS Марек Кохан, автор дослідження «Польські інтернет-користувачі щодо хейту 2019–2024».
У Польщі діють цілодобові й безкоштовні лінії підтримки:
- 116 123 — гаряча лінія для дорослих у кризовій ситуації
- 116 111 — телефон довіри для дітей і молоді
- «Блакитна лінія» — загальнонаціональна допомога жертвам домашнього насильства
- сервіс підтримки «Życie Warte Jest Rozmowy» («Життя варте розмови»)
Третій канал Польського радіо / опрацювання: Христина Срібняк