Ожиріння називають «епідемією» XXI століття. Національний фонд здоров’я оцінює, що за 10 років, тобо до 2035 року, 35% дорослих чоловіків і понад 25% жінок у Польщі хворітимуть на ожиріння. Згідно зі звітом Центру післядипломної медичної освіти Польщі, в країні, порівняно з 1990-ми роками частка дорослих з ожирінням зросла вдвічі, а підлітків — учетверо. Нині ожиріння спостерігається у майже дев’яти мільйонів поляків, при цьому діагностовано воно лише у двох мільйонів. Спричинено це зміною способу життя, яке часто передбачає тривале сидіння за комп’ютером або телевізором, і одночасне зниження фізичної активності. При цьому багато людей помилково вважають, що справді здоровий спосіб життя передбачає обмеження у їжі і інтенсивні тренування у спортзалі. Насправді регулярна помірна фізична активність може бути не менш ефективною і доступною кожному. Проте справа у навичках і систематичних діях.
Керівник Відділу громадського здоров’я Центру післядипломної медичної освіти, професор Матеуш Янковський зауважує, що у переважній більшості випадків ожиріння є наслідком споживання більшої кількості калорій, ніж витрачає енергії внаслідок фізичної активності. Водночас є певна вузька група пацієнтів, які мають генетичні схильності до ожиріння та інші хвороби, наприклад, гормональні розлади.
За словами Матеуша Янковського, справжня проблема зміни звичок часто криється у недостатній обізнаності щодо того, що насправді означає здоровий спосіб життя. Більшість людей мають стереотипне уявлення про нього, яке асоціюють із суворими дієтами і виснажливими тренуваннями. А дієти, у свою чергу, сигналізують лише про обмеження, втрату радості та виснаження, від чого мотивація до змін падає ще до того, як процес починається.
«На мою думку, медичне середовище має краще комунікувати з пацієнтами з ожирінням. Їм недостатньо просто сказати вести здоровий спосіб життя. Не кожен пацієнт знає, що це означає. Але особливо важливо те, як ми говоримо про фізичну активність. Людям з ожирінням не кожна форма фізичної активності рекомендована. Біг, вірогідніше, буде болісним, а навантаження на суглоби може серйозно нашкодити. Але є інші комфортні форми фізичної активності, наприклад, плавання. Звісно, не в кожному повіті чи ґміні є така можливість, тож органи місцевого самоврядування можуть дбати про пристосування доступних спортивних об’єктів до потреб різних соціальних груп у сфері фізичної активності», — пояснив Матеуш Янковський.
У багатьох польських містах і навіть невеликих містечках та селах з’являються відкриті муніципальні тренажери. Такі майданчики користуються популярністю: туди приходять люди різного віку, аби підтримати фізичну форму. Особливу цінність становить те, що ці заняття відбуваються на свіжому повітрі. Ці форми активності є не лише корисними для фізичного здоров’я, а й приємними психологічно. Подібна інфраструктура відіграє важливу роль у профілактиці, адже вона не потребує фінансових витрат, не вимагає спеціальної підготовки чи абонементів у спортивні клуби, а головне — стимулює до регулярності. Навіть кілька хвилин занять на таких тренажерах щодня допомагають людям зробити рух природною частиною повсякденності.
Людям із значною надмірною вагою часто здається, що змінити свій спосіб життя практично неможливо. Вони відчувають постійну втому, бажання спати і їсти, а будь-яка фізична активність здається надто виснажливою. Це відчуття безсилля та апатії є наслідком порушення внутрішнього балансу організму. Зайва вага і низька активність створюють замкнене коло, бо організм накопичує енергію у вигляді жиру, водночас метаболічні процеси сповільнюються, і людина відчуває ще більшу втому та бажання відпочивати, а не рухатися. У такій ситуації важливо усвідомити, що зміни можливі, але вони не відбуваються одномоментно і не потребують радикальних зусиль. Ключовим є почати з маленьких, поступових кроків. Про це з власного досвіду знає Ельжбета Бжозовська з фонду «На вагу здоров’я». За її словами, головне не чекати миттєвих змін, не намагатися робити все одразу і не порівнювати себе з іншими. Кожен маленький крок у напрямку активності важливий і вже є початком великої трансформації, яка полягає у формуванні звички. Навіть коротка прогулянка на свіжому повітрі, легкі вправи або декілька хвилин руху вдома можуть поступово запустити позитивні зміни в організмі. Ці невеликі дії допомагають покращити кровообіг, стимулюють обмін речовин і, що найважливіше, додають енергії.
З часом людина помічає, що її сили зростають, сон стає глибшим, а апетит — більш контрольованим.
«Ми стали суспільством трьох крісел. В одному сидимо вдома, у другому — у машині, коли їдемо на роботу, і у третьому — вже на роботі. Наші діти теж постійно сидять: у школі, транспорті і вдома. Ми перестали рухатися, адже наш світ влаштований так, щоб нам було зручно, щоб завжди було, де сісти, щоб ми могли під’їхати ескалатором чи скористатися ліфтом. Ми заохочуємо людей користуватися сходами і обирати природний рух, коли це можливо. Якщо можна дійти пішки хоча б частину маршруту, треба вийти з автобуса на дві зупинки раніше. І це вже більше, ніж нуль кроків. Якщо можемо піднятися хоча б на один-два поверхи сходами чи спуститися вниз пішки, зробімо це. Бо саме природного, щоденного руху нам так бракує», — звернулася Ельжбета Бжозовська.
Дієтичні рекомендації можна знайти на сайті Національного фонду здоров’я, а також Національного інституту харчування.
Від березня сімейні лікарі зобов’язані фіксувати масу тіла та зріст пацієнтів у картах і за потреби скеровувати їх до інших фахівців.
Polskie Radio 24 / опрацювала Христина Срібняк