Під час масованого російського удару по Україні 30 липня крилата ракета Х-101 залетіла на територію Польщі та вибухнула поблизу села Тарнава-Колонія у Люблінському воєводстві. Вона впала приблизно за 100 кілометрів від українського кордону, утворивши вирву діаметром близько десяти метрів. Жертв і постраждалих немає.
Польська влада викликала російського посла та вручила ноту протесту, розцінивши інцидент як порушення державного суверенітету.
За словами прем'єр-міністра Дональда Туска, військові діяли відповідно до процедур і були готові збити ракету, якби вона продовжила політ над територією країни. Оперативне командування повідомило, що невідомий об'єкт перебував у польському повітряному просторі близько шести хвилин.
Заступник міністра оборони Цезарій Томчик підтвердив, що йдеться саме про російську крилату ракету Х-101. Прокуратура вже вилучила уламки та проводить експертизи, які мають остаточно встановити тип ракети й характер вибуху.
Інцидент став приводом для гострої політичної дискусії. Опозиційна PiS звинувачує уряд у недостатній реакції та ставить питання, чому ракету не було збито. Уряд натомість нагадує про випадок 2023 року поблизу Бидгоща, коли під час правління PiS інформацію про російську ракету приховували понад чотири місяці.
Паралельно Міністерство оборони попереджає про активізацію російських інформаційних операцій. За словами заступниці міністра Магдалени Собков'як-Чарнецької, після інциденту різко збільшилася кількість фейків, покликаних перекласти відповідальність на Україну та підірвати довіру поляків до власної влади.
Тим часом найбільша опозиційна партія Польщі переживає внутрішню кризу. Група колишнього прем'єр-міністра Матеуша Моравецького створює окремий парламентський клуб «Розвиток Плюс», що політологи вже називають початком боротьби за майбутнє партії після Ярослава Качинського.
Політолог Войцех Мощибродський пояснює, що PiS багато років залишалася класичною «партією одного лідера». За його словами, Качинський понад два десятиліття успішно не допускав появи сильніших конкурентів праворуч від своєї політичної сили.
Однак нині ситуація змінилася. Посилилися позиції «Конфедерації» та «Конфедерації польської корони», які зайняли ще радикальніші праві позиції. Одночасно дедалі більше значення має питання наступника 77-річного Ярослава Качинського.
На думку експерта, саме тут виник головний конфлікт між двома політичними стратегіями. Матеуш Моравецький виступає за повернення PiS до більш поміркованої правоцентристської політики, тоді як Пшемислав Чарнек пропонує ще сильніше зміщення вправо, щоб повернути виборців, які перейшли до ультраправих партій.
Суперечка стосується і ставлення до України. Якщо після початку повномасштабної війни PiS була одним із найактивніших союзників Києва, то останнім часом партія дедалі частіше використовує більш жорстку риторику, намагаючись конкурувати з праворадикальними силами.
Ще однією резонансною подією став напад на українську пару у Вроцлаві.
20-річну дівчину та 21-річного хлопця побила група чоловіків. Молодика повалили на землю та били ногами по голові, а його партнерку, яка намагалася його захистити, вдарили електрошокером. Прокуратура розслідує справу як злочин, скоєний на національному ґрунті. Одному із затриманих уже висунули обвинувачення, поліція встановила й третю особу, причетну до нападу.
Прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що подібні випадки насильства стали можливими тому, що радикальні середовища відчули політичну підтримку. Він закликав до безкомпромісної боротьби з ксенофобією та насильством.
Експертка товариства «Ніколи більше» Анна Татар вважає, що нинішня хвиля нападів не є випадковістю. За її словами, антиукраїнські настрої систематично формувалися від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Вона нагадує, що ще у 2022 році організація документувала численні випадки мови ненависті щодо українських біженців. Спочатку агресія проявлялася переважно в соціальних мережах, однак поступово перейшла у публічний простір, а останнім часом дедалі частіше переростає у фізичне насильство.
На думку Анни Татар, цьому сприяли антиукраїнська пропаганда, поширення дезінформації та використання історичних тем у політичній боротьбі. Вона також попереджає, що якщо політики й надалі використовуватимуть українське питання у передвиборчих кампаніях, кількість нападів може зрости.
Експертка наголошує, що поряд із гуманітарними аргументами необхідно більше говорити й про економічний внесок українців у розвиток Польщі. В іншому разі країна ризикує втратити значну частину працівників, яких гостро потребує її економіка.
30:27 PIDSUMKY_PL_2026_08_01.mp3 Російська ракета в Польщі, криза в PiS і хвиля нападів на українців
Володимир Гарматюк