Поляки хочуть школу, яка готує до життя. Центр громадянської освіти публікує звіт «Школа для життя» та запускає кампанію «Свідоцтво на все життя»
Чи важлива школа для поляків? І чого ми від неї очікуємо? Кожен із 21 дослідженого напрямку її діяльності вважають важливим щонайменше 70% польських громадян, а на перших місцях — практичні життєві навички (81%) та підготовка до роботи (80%). Центр громадянської освіти сьогодні опублікував звіт «Школа для життя» — перше в Польщі загальнонаціональне репрезентативне дослідження суспільних очікувань щодо школи. Одночасно з презентацією звіту стартує кампанія «Свідоцтво на все життя», яка по-новому визначає, що таке школа для життя, — місце, яке водночас готує до дорослого життя та є дружнім середовищем, у якому можна добре жити вже зараз.
Поляки очікують від школи багато чого — одночасно знань, компетентностей, виховання, добрих стосунків, підготовки до життя та до іспитів. Це одна з причин, чому лише 25% опитаних добре оцінюють функціонування школи «загалом». Водночас дані показують, що критичний образ школи частково є іміджевою кризою, а не відображенням того, що насправді відбувається в класах. 61% поляків оцінюють школу нейтрально або добре, а середня частка позитивних оцінок 21 конкретного напрямку її діяльності становить 36% — порівняно лише з 25% позитивних оцінок школи «загалом».
Найкраще ми оцінюємо школу в тому, що вона робить віддавна: передачі знань і підготовці до іспитів. Значно гірше — у тому, чого ми потребуємо від неї сьогодні: підготовці молодих людей до життя, самостійності чи розв’язання проблем. Тож із дослідження постає не образ школи, яка нічого не вміє, а школи, якій важко встигати за змінами у світі, — пояснює Магдалена Тендзягольська, Badania i Działania змістова партнерка дослідження та кампанії.
Згідно зі звітом, ми можемо створити школу, яка відповідатиме очікуванням дуже значної частини суспільства, — практичну та дружню школу для життя.
Дані звіту торкаються суті виклику, перед яким ми як суспільство стоїмо: молодим людям сьогодні не потрібні чергові енциклопедичні визначення, натомість їм потрібна школа, яка забезпечить їх реальними життєвими компетентностями. У світі авіаційної галузі — за своєю природою точному, складному й динамічному — ми чудово знаємо, що навіть найдосконаліша технологія залишається безпорадною без людини, яка вміє співпрацювати, брати на себе відповідальність за рішення та мудро реагувати на непередбачувані ситуації, — коментує Катажина Машлак, президентка правління Фонду PPL — партнера звіту.
Дискусія про школу в Польщі триває роками, і її напруження рідко спадає. Кожна реформа чи суперечливий підручник знову її загострює — і зазвичай у тій самій спрощеній формі: наче потрібно обрати одну з двох сторін. Однак результати дослідження показують, що цей поділ, хоча й домінує в публічній дискусії, мало говорить про те, чого насправді очікують поляки від школи.
У публічній дискусії ця суперечка набуває форми двох наративів: про вимогливу школу, з авторитетом учителя та сильним каноном, і про дружню школу, орієнтовану на компетентності та добробут учня. Може скластися враження, що важко знайти спільні точки. Тим часом наше дослідження показує зовсім іншу, набагато цікавішу картину, — зазначає Конрад Сивінський, Minds & Roses, змістовий партнер дослідження та кампанії.
Як зазначено у звіті, найбільшу групу опитаних — аж 41% — становлять «Прагматики повсякденності», які незалежно від політичних поглядів не очікують освітньої революції, а хочуть міцної бази та школи, яка добре готує до життя. Два найбільш протилежні сегменти — прихильники інновацій та охоронці традицій — разом охоплюють 35% опитаних, тобто менше, ніж група «центру». Саме позиція цієї найбільшої групи поляків зазвичай слабше представлена в публічній дискусії про школу. Дослідження «Школа для життя» дозволяє її почути.
Школа для життя: чого поляки очікують від освіти і чому не довіряють їй повністю. Варшава, 27 серпня 2026 року.
Школа не функціонує у вакуумі. Це дзеркало, у якому відображається образ усього суспільства. Ставлячи їй діагноз, ми описуємо стан нашої спільноти. Тож якщо ми хочемо її перебудувати, варто придивитися до наших позицій і середовищ, які ми разом створюємо. Чи вміємо ми діяти заради всієї спільноти? Чи вміємо брати на себе зобов’язання? Чи вміємо довіряти? Усі ці питання важливі для освіти, але питання суспільної довіри у випадку школи є базовою умовою її належного функціонування. Ми повинні знову повірити, що школа є спеціалізованою інституцією, а її працівники знають, що роблять, — пояснює Магдалена Лісевська, експертка з питань освіти, Nowa Era — партнерка звіту.
Автори звіту зазначають, що критична оцінка школи «загалом» частково є результатом іміджевої кризи, а не лише наслідком реальної роботи в класах. Одним із пояснень може бути масштаб очікувань, які ми покладаємо на одну інституцію. Ми хочемо одночасно знань, компетентностей, виховання, добрих стосунків, підготовки до життя та до іспитів. Ці високі очікування не випадкові — це відповідь на час, у якому школа мусить одночасно справлятися з дедалі більшою кількістю викликів.
Ми хочемо, щоб вона пояснювала дітям навколишню дійсність. Але ми живемо в надзвичайно динамічні та складні часи, а постійні зміни породжують безліч нових можливостей, але й викликів. У школі, як у лінзі, відбивається більшість із них, що вимагає постійної адаптації, — пояснює Малґожата Ковалевська, членкиня правління Фонду Orange — партнера звіту.
Учні та учениці хотіли б бачити сенс у навчанні в школі. Вони потребують школи, у якій можна отримувати досвід, діяти та мати реальний вплив на спосіб навчання. Ці потреби можуть реалізовуватися завдяки рамкам, створеним педагогічним колективом і дирекцією, — пояснює Марта Салковська, Центр науки «Коперник».
Побудова «школи для життя» потребує змін не лише в самій школі, а й у нашому ставленні до неї. Потрібно більше віри в школу як спільне благо та в її здатність до змін — і водночас реалістичніших очікувань щодо того, за що вона повинна відповідати.
Нам потрібні дві речі одночасно: більше довіри до школи та реалістичніші очікування щодо того, за що вона може відповідати. Довіри — тому що зміни можливі лише тоді, коли ми віримо, що вчителі та директори знають, що роблять, і даємо їм для цього простір. Реалізму — тому що жодна інституція не може одночасно відповідати на всі потреби, які ми сьогодні на неї покладаємо. Без цих двох елементів важко говорити про сталі зміни, — пояснює Єнджей Вітковський, президент Центру громадянської освіти.
Опублікований звіт є першою частиною дослідження. Презентацію звіту супроводжує старт кампанії «Свідоцтво на все життя» — ініціативи Центру громадянської освіти, яка має започаткувати широку загальнонаціональну розмову про те, якої школи ми потребуємо і як спільно будувати її відповідно до наших прагнень. Мета кампанії — посилити значення школи як однієї з найважливіших суспільних інституцій.
Усі ці очікування — щодо іспитів, життєвих навичок, атмосфери, виховання — на практиці зосереджуються на одній групі: учителях та учительках. Саме від них значною мірою залежить, чи зможе школа їм відповідати. Саме цьому — тому, як поляки сьогодні сприймають професію вчителя, — Центр громадянської освіти присвятить другу частину звіту, яку буде опубліковано в жовтні.
Оскільки місією Центру громадянської освіти є постійний розвиток компетентностей і навичок учителів та учительок, разом із новим навчальним роком CEO розпочинає набір до своїх безкоштовних проєктів, курсів і майстер-класів — як кожного вересня, запрошуючи до них понад 1500 учителів, учительок і шкіл з усієї Польщі.
Дослідження «Школа для життя» було проведене на репрезентативній вибірці з 1000 поляків компанією Minds & Roses на замовлення Центру громадянської освіти та у співпраці з Badania i Działania. Це перше в Польщі загальнонаціональне репрезентативне дослідження суспільних очікувань щодо школи.
15:07 00841463.mp3 Школа для життя: чого поляки очікують від освіти і чому не довіряють їй повністю
Володимир Гарматюк