Безпека Європи та підтримка України
На Варшавському безпековому форумі політики й військові представники союзних держав обговорили готовність НАТО до нових загроз і подальшу підтримку України. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що відповідальність за російську агресію не можна перекладати на Україну, а допомога Києву безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи.
Головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Алексус Ґринкевич заявив про готовність Альянсу відбити можливий напад і підкреслив важливість єдності союзників. Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав продовжувати військову та фінансову допомогу Україні, зокрема розглянути можливості використання заморожених російських активів.
Українська сторона наголосила на необхідності посилення протиповітряної оборони, постачання боєприпасів і захисту енергетичної інфраструктури напередодні зими. Учасники форуму також звернули увагу на потребу адаптувати оборонні стратегії до нових технологій, зокрема масового застосування безпілотників.
Александр Квасневський: Європі потрібно бути готовою до непередбачуваності Вашингтона
Колишній президент Польщі Александр Квасневський звернув увагу на ризики, пов’язані з непослідовністю політики адміністрації Дональда Трампа щодо України та Росії. На його думку, постійні зміни позиції Вашингтона ускладнюють становище Києва й можуть послаблювати спільну політику Заходу щодо російської агресії.
Квасневський вважає, що Європа має посилювати власні оборонні можливості та не покладатися виключно на рішення Сполучених Штатів. Серед можливих напрямів він назвав розвиток виробництва озброєння, зміцнення протиповітряної оборони й використання українського досвіду протидії безпілотникам.
Окремою темою розмови стала історична пам’ять у польсько-українських відносинах. Говорячи про Волинську трагедію та інші трагічні події минулого, Квасневський наголосив на необхідності продовжувати ексгумації, гідно вшановувати загиблих і не дозволяти радикальним політичним силам використовувати історію для поглиблення суперечностей між двома народами.
Конституційний трибунал: політичний конфлікт загострює суперечки в Польщі
У Польщі триває протистояння між урядовим табором і президентом Каролем Навроцьким щодо функціонування Конституційного трибуналу та процедури призначення суддів. Чергове загострення відбулося після присяги Мацея Берека в Сеймі без участі президента. Події біля будівлі Трибуналу супроводжувалися сутичками між поліцією та противниками такого способу призначення.
Президентська канцелярія поставила під сумнів правові наслідки церемонії, тоді як керівництво парламенту заявило, що необхідну процедуру було виконано. До розгляду обставин долучилися правоохоронні органи, які перевіряють можливі порушення.
Політолог Бартош Тошек із Щецинського університету вважає, що тривалий конфлікт навколо судової системи може посилити розчарування виборців. На його думку, політизація державних інституцій і постійні суперечки щодо законності рішень шкодять довірі суспільства до влади. Наслідки цього протистояння можуть позначитися на рейтингах основних політичних сил країни.
Пошукові роботи в Ласкові: історична пам’ять і гідне вшанування загиблих
На православному цвинтарі в польському селі Ласків Люблінського воєводства українська пошукова експедиція виявила останки приблизно 30 людей. Роботи проводять на замовлення Українського інституту національної пам’яті за дозволом польської сторони, отриманим наприкінці серпня 2026 року.
Знахідки можуть бути пов’язані з убивствами українських мешканців села в березні 1944 року. За даними істориків, 10 березня того року в Ласкові загинули сотні людей. Українські та польські дослідники встановили імена 327 загиблих, водночас інші джерела наводять вищі оцінки. Точну кількість жертв і обставини поховань ще належить уточнити.
Представники польського Інституту національної пам’яті беруть участь у роботах як спостерігачі та контролюють дотримання процедур. Після завершення досліджень наступними етапами мають стати ексгумація, повторне поховання та належне вшанування загиблих.
Ці пошукові роботи є частиною ширшого українсько-польського діалогу про складне історичне минуле. Як наголошують учасники цього процесу, встановлення обставин загибелі людей, пошук їхніх останків і гідне поховання мають залишатися спільним гуманітарним завданням, незалежно від національності жертв.
26:31 008C969B.mp3 Безпека, політичні суперечки та історична пам’ять
IAR/PR/ПРДУ/Володимир Гарматюк