Звіт NASK (Науково-академічної комп’ютерної мережі Польщі) «Reakcja platform społecznościowych na zgłoszenia w I półroczu 2026 roku» («Реакція соціальних платформ на повідомлення в першому півріччі 2026 року») опубліковано 21 жовтня 2026 року. У ньому проаналізовано, як соціальні платформи реагували на повідомлення Центру аналізу дезінформації NASK про шкідливий контент у період із 1 січня до 30 червня 2026 року.
Під час прес-конференції віце-прем'єр-міністр і міністр цифровізації Кшиштоф Ґавковський оцінив, що дії платформ цілеспрямовані та випливають з їхньої бізнес-моделі:
«Ми на шляху до того, щоби платформи соціальних мереж відчували впіввідповідальність за контент. За контент, який з’являється, не модерований і який де-факто монетизує брехню. Бо сьогодні дезінформація – це монетизування на платформах соціальних мереж того, що Російська Федерація хоче в Польщі впровадити до інфосфери».
У першій половині 2026 року команда швидкого реагування та виявлення дезінформації польської Науково-академічної комп’ютерної мережі NASK повідомила соціальним платформам про понад 65 тисяч одиниць контенту — майже на 20 тисяч більше, ніж за весь попередній рік. Однак платформи видалили менш ніж 7% матеріалів, трохи більше 17% піддали видимій модерації, а близько 76% — майже 50 тисяч одиниць контенту — залишилися доступними. Про це в інтерв’ю розповіли представниці команди NASK Ізабелла Ярка, керівниця Групи швиджкого реагування та виявлення дезінформації та Евеліна Влодарчик, заступниця керівниці. Серед прикладів у звіті — проіранська мережа ботів, дезінформація щодо НАТО після пожежі в Сольському лісі та матеріали, пов’язані з іншими інформаційними кампаніями.
За словами співрозмовниць, антиукраїнські, антиєвропейські й антиіммігрантські наративи продовжують поширюватися, а новою тенденцією стало дедалі активніше використання контенту, створеного штучним інтелектом. Його іноді вже неможливо розпізнати неозброєним оком, водночас платформи, як стверджують представниці NASK, не завжди реагують навіть на повідомлення про скоординовану діяльність ботів.
Алгоритми можуть посилювати емоційний контент, а особливо той, що сприяє поляризації, а шахрайська реклама із зображеннями відомих людей та установ використовується для виманювання грошей або даних.
«Онлайн-дезінформація не регулюється законом, і це найбільша проблема», — наголошує Ізабелла Ярка, пояснюючи, чому команді доводиться пов’язувати скарги на маніпулятивний контент з іншими правовими порушеннями або правилами самих платформ.
NASK покладає надії на повніше впровадження європейських правил, зокрема Акта про цифрові послуги, які, за словами співрозмовниць, мають допомогти посилити відповідальність платформ і вплинути на їхню прозорість.
Водночас команда працює цілодобово, відстежує інформаційні кампанії та закликає громадян повідомляти про підозрілий контент. Евеліна Влодарчик радить не відмовлятися від новин повністю, адже це, за її словами, саме те, чого прагнуть дезінформатори: підірвати довіру до достовірної інформації. Натомість варто звертати увагу на власні емоції, перевіряти, хто опублікував повідомлення, з’ясовувати можливі наміри автора й зіставляти інформацію з надійними джерелами та ресурсами фактчекінгових організацій.
Запрошую послухати програму в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк