Як формуються діаспори? Коли можна говорити про те, що певна спільнота людей, яка обрала ту чи іншу країну за місце свого проживання, становить діаспору? І як змінюється ідентичність в залежності від тривалості перебування у тій чи іншій країні? Про це в ефірі Української служби Польського радіо для закордону розповів соціолог, доктор Іван Козаченко, який сьогодні проводить дослідження у Центрі міграційних досліджень Варшавського університету.
25:12 U 07 07 IVAN KOZACHENKO.mp3 НА ПЕРЕХРЕСТІ. Як формуються діаспори у наш час. Розмова з соціологом Іваном Козаченком
На даний момент Іван Козаченко працює над проєктом, який присвячений ролі українських цифрових діаспор в інтеграції і розширенні прав біженців з України. «Цифрова діаспора — це досить широке поняття, яке зазвичай стосується окремих мереж в такому широкому розумінні в інтернеті, що створені людьми іноземного походження для того, щоб обговорювати якісь релевантні болючі теми, для того, щоб підтримати один одного, і для того, щоб переслідувати якісь групові інтереси», — говорить Іван Козаченко.
За його словами, існує дуже багато визначень діаспори. «В широкому сенсі — це група людей, зазвичай іноземного походження, яка утримує ідентичність і почуття приналежності до своєї Батьківщини. Батьківщина тут може бути і незалежною країною, і територією. Другий важливий момент такий, що ці люди виступають або в певний спосіб намагаються представляти свою культуру і захищати інтереси своєї Батьківщини», — каже соціолог. Професор Мартін Сокефельд запропонував інше визначення діаспори: він тлумачить її як соціальний рух через поняття мобілізації. «Мобілізація тут означає ситуацію, коли люди не можуть просто сидіти вдома, а беруть участь в якійсь колективній дії, тобто треба вийти на вулицю на протест, може підписати петицію, треба щось зробити», — зазначає професор.
Слухайте програму у доданому звуковому файлі.
Мар’яна Кріль