Польською мовою вийшла книжка словацького військового репортера Томаша Форро «Спів сирен. У глиб воєнної України». Це друга книга, присвячена Україні. Ще під час локальної війни на Сході журналіст їздив до окупованих районів Луганщини й Донеччини. Результатом стали численні публікації у міжнародних медіа, а також книжка «Донбас: апартаменти для молодят у готелі "Війна"». У ній Форро намагався показати повсякденне життя людей у так званих «республіках». На звороті видання зазначено, що Форро — «єдиний західний журналіст на окупованих територіях, який не діяв в інтересах російської пропаганди».
Коли у 2022 році Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Томаш Форро знову поїхав в Україну. У його новій книзі — уже інша війна і інша Україна. В гостях у Польського радіо 24 Томаш Форро зауважив, що важливим завданням, яке він ставить своєю діяльністю і цією книгою, це деміфологізація війни в Україні, яка існує у двох крайнощах: героїзації України або російської пропаганди.
«У Польщі принаймні усі чітко розуміють, хто є агресором, і як ця війна має закінчитися. У Словаччині, на жаль, у мене багато знайомих, яким це все ще потрібно пояснювати. Тож я писав свою книжку саме з наполяганням на тому, як ми мусимо говорити про цю війну і про те, що відбувається в Україні. Йшлося про те, аби не ідеалізувати і не романтизувати оповідь про Україну, але водночас боротися з російською пропагандою.
У Словаччині є цей проросійський сентимент, натомість в Польщі є антиукраїнські настрої. Я вважаю, що це різні обличчя одного й того ж явища, — інформаційної війни, яку веде Росія по всій Європі. Ми повинні це усвідомлювати, що війна в інформаційному сенсі вже триває й у нас», — розповів Томаш Форро.
Кореспондент зауважив, що, за його відчуттями, Україна «до» повномасштабного вторгнення і «після» — це не просто дві різні держави, це дві різні планети.
«Не можна коротко і в кількох елегантних реченнях визначити, як змінилася Україна. Процес змін, які відбуваються в Україні, якими проходить українське суспільство, триває і це дуже важлива тема, що визначатиме нам подальші роки, думаю, навіть наступні десятиліття. Те, що відбуватиметься з Україною, у дуже важливий спосіб буде визначати і наші країни з політичного погляду, у питаннях безпеки, економіки, а також у соціальному плані.
Бо сучасна історія України пишеться не лише в Україні, а й у Польщі, Словаччині, Чехії, Німеччині, скрізь, куди виїхали мільйони українців, які й досі відчувають себе українцями, але чиє життя тепер вже в іншій країні. Тому я часто кажу, що зараз це вже не одна Україна, це "кілька Україн"», — пояснив Томаш Форро.
Журналіст також відзначив, як повномасштабно війна посилила національну ідентичність українців.
Останній розділ книжки «Спів сирен. У глиб воєнної України» стосується того, які висновки Захід має зробити з війни в Україні. На думку Томаша Форро, найбільш банальний, але терміновий урок, який Європа має винести з прикладу України, це те, що «вона не готова до такого типу війни, якби вона мала точитися на її території».
«Найкраще, що ми можемо робити зараз, — допомагати українцям, аби вони зупинили цю війну у себе. На щастя, за останній рік західні політики починають це розуміти, але дуже пізно прокидаються, і це триває надто довго. Якщо Україна впаде, наступними будемо ми. І нападуть на нас не просто росіяни, а російська армія разом з українською.
Адже, звісно, хоч частина української армії воюватиме навіть у партизанський спосіб, але, безперечно, значній частині дадуть умовний вибір: "або ми зґвалтуємо, замордуємо твою родину й уб’ємо тебе, або підвищимо тобі виплати, житимеш краще, ніж в українській армії, і підеш із нами воювати проти Заходу, який вас покинув у цій ситуації".
Дуже велика частина українських військових вибору не матиме. І тут слід усвідомити, що проти Заходу стануть дві найкраще натреновані армії світу, тоді як Захід уже десятиліттями абсолютно не звик воювати в такому масштабі», — підсумував Томаш Форро.
Маґдалена Скаєвська, Польське радіо 24 / переклала: Христина Срібняк