28 січня Сенат без поправок ухвалив закон, який передбачає припинення дії спецзакону про допомогу громадянам України. Це означає, що документ тепер буде передано на підпис президентові Польщі. Законопроєкт передбачає, серед іншого, продовження терміну легального проживання біженців.
Неурядова організація Stowarzyszenie Interwencji Prawnej зауважує, що запропоновані положення викликають серйозне занепокоєння, оскільки матимуть довготривалі наслідки як для осіб, які вже користуються тимчасовим захистом, так і для тих, хто може шукати притулку в Польщі. Організація представила Міністерству внутрішніх справ та адміністрації Польщі свої зауваження. Патриція Міцкевич, юристка Stowarzyszenia Interwencji Prawnej, представила ці зауваження в інтерв’ю Українській службі Польського радіо.
Розмову ми розпочали з пояснення, чому виникла потреба в припиненні дії цього спецзакону.
У Польщі тимчасовий захист реалізується відповідно до двох правових актів. Залежно від того, який закон поширюється на іноземця, він має різні права, пов’язані з тимчасовим захистом. У цьому контексті йдеться, з одного боку, про Закон про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща, а з іншого — про Закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на цій території. По суті, громадяни України та найближчі члени їхніх сімей охоплені тимчасовим захистом на підставі так званого спеціального українського закону. Саме на цій основі вони отримують номер PESEL (персональний ідентифікаційний номер).
Як відомо, тимчасовий захист на рівні Європейського Союзу наразі діє до 4 березня 2027 року. Водночас бенефіціари тимчасового захисту згідно зі спеціальним законом, як правило, мають права, що випливають із цього закону, лише до 4 березня 2026 року. Таким чином постало питання: або продовжити дію додаткових рішень, зокрема додаткових пільг порівняно з іншими бенефіціарами, або зрівняти їхні права з правами інших осіб, охоплених тимчасовим захистом.
Водночас президент Польщі Кароль Навроцький анонсував, що блокуватиме продовження дії спеціального закону. У зв’язку з позицією президента польська влада почала шукати рішення на півдорозі.
І саме тут, за словами Патриції Міцкевич, виникає питання, чи запропоновані рішення є справді добрими. Вона зазначає, що в організації Stowarzyszenie Interwencji Prawnej існують серйозні сумніви щодо окремих положень закону.
Передусім закон запроваджує вимогу легального в’їзду на територію Республіки Польща. Наразі аналогічне положення міститься і в чинному спеціальному українському законі. Однак, на думку організації, ці норми застосовуються переважно в ситуаціях, коли особа фактично не користується тимчасовим захистом відповідно до спеціального закону, наприклад через нелегальний в’їзд. Йдеться, зокрема, про випадки, коли особа перетнула кордон — не обов’язково польський — у забороненому місці. Такі ситуації трапляються рідко, але вони мають місце. У подібних випадках вважалося, що така особа може користуватися тимчасовим захистом на підставі іншого акту — Закону про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща.
Однак запровадження загальної вимоги легального в’їзду на територію Польщі як умови визнання перебування легальним, на думку юристів організації, не відповідає положенням директиви Європейського Союзу. Директива чітко визначає, хто є переміщеною особою і що таке тимчасовий захист. Існує також імплементаційне рішення, яке окреслює групу бенефіціарів, і жоден із цих документів не містить вимоги щодо легального в’їзду до Європейського Союзу. Таким чином, ідеться про запровадження додаткової умови, яка фактично звужує коло осіб, що мають право на допомогу.
Як уже зазначалося, таких випадків буде небагато, однак навіть поодинокі ситуації можуть призвести до того, що особи, які відповідно до законодавства ЄС мають право на тимчасовий захист у Польщі, зіткнуться з серйозними юридичними проблемами.
Крім того, як наголошує Патриція Міцкевич, сумніви викликає і запровадження жорсткої вимоги реєстрації для біженців з України. Закон зобов’язує іноземця, який хоче скористатися тимчасовим захистом, протягом 30 днів з моменту в’їзду на територію Польщі подати заяву на отримання номера PESEL. Сам по собі процес реєстрації не є проблематичним, однак наслідки невиконання цього обов’язку — зокрема можливість втрати тимчасового захисту — на думку організації, знову ж таки суперечать директиві.
Директива ЄС містить вичерпний перелік підстав, за яких держава-член може позбавити особу тимчасового захисту, і серед цих підстав немає вимоги щодо реєстрації. Це означає, що у разі набуття законом чинності з’явиться ще одна додаткова фактична умова для отримання тимчасового захисту.
Окрему увагу організація звертає на питання втрати тимчасового захисту у разі виїзду з Польщі на період понад 30 днів. Аналогічне положення вже існує в чинному спеціальному українському законі, однак там передбачено винятки. Stowarzyszenie Interwencji Prawnej виступало за збереження чинного підходу, звертаючи увагу на те, що частина осіб залишає Польщу на триваліший термін не з власної волі, а через професійні обов’язки — наприклад, у разі відрядження або необхідності здійснення ділової діяльності за кордоном. Організація пропонувала зберегти це положення, водночас розширивши його таким чином, щоб враховувати індивідуальні обставини іноземців.
Наступним проблемним аспектом, за словами юристки, є питання забезпечення житлом. Як зазначає Патриція Міцкевич, згідно з директивою Євросоюзу про тимчасовий захист для біженців з України, держави-члени зобов'язані забезпечити житлом, і тут знову у польському законі бачимо порушення цього положення.
Директива не передбачає часових обмежень щодо такого забезпечення. Натомість закон встановлює, що допомога з житлом може надаватися, зокрема, протягом 60 днів з моменту першого в’їзду, але не довше ніж 12 місяців з дати події, яка стала підставою для рішення Ради Європейського Союзу про масовий наплив переміщених осіб. Це означає, що особи, які в’їжджають до Польщі зараз, фактично можуть бути позбавлені такої допомоги, оскільки з моменту відповідної події вже минуло понад 12 місяців.
Водночас закон містить перелік суб’єктів, які мають право на житло, однак, на думку організації, цей перелік є надто вузьким і охоплює лише окремі вразливі групи. Хоча позитивним є те, що принаймні частина осіб отримає допомогу, пропозиції щодо розширення цього переліку не були враховані в ухвалених нормативних актах.
Схожа ситуація склалася і з доступом до медичної допомоги. Директива чітко зобов’язує держави-члени надавати медичну допомогу в необхідному обсязі, включно з екстреною та базовою медичною допомогою. Отже, це не є питанням дискреції держави, а міжнародним зобов’язанням, взятим у зв’язку з членством у Європейському Союзі.
Наслідки таких обмежень можуть бути дуже серйозними. Відсутність доступу до медичної допомоги, на думку організації, насамперед торкнеться осіб з особливо вразливих груп.
Додаткові сумніви викликають і процедурні аспекти. Наприклад, закон передбачає доступ до медичної допомоги для жертв насильства за умови надання довідки, виданої керівником Управління у справах іноземців. Однак залишається незрозумілим, за якою процедурою така довідка видаватиметься, хто здійснюватиме перевірку і скільки часу це займатиме. У нинішньому вигляді положення не дають відповідей на ці ключові питання.
Серед низки інших суперечливих положень Патриція Міцкевич згадує норму, згідно з якою особа, яка отримала номер PESEL з анотацією UKR без дійсного проїзного документа, зобов’язана підтвердити свою особу дійсним документом до 31 серпня 2026 року.
Якщо я цього не зроблю, мій статус автоматично зміниться з 1 вересня. Відповідно, я втрачу свій тимчасовий захист. Знову ж таки, те, що я вже вам говорила: директива чітко окреслює обставини, за яких тимчасовий захист може бути втрачено. Відмова від реєстрації абсолютно не є такою обставиною. Тому тимчасовий захист може бути скасовано для осіб, які, згідно із законодавством ЄС, все ще мають право на цей захист.
Юристка також звертає увагу на питання карти побиту CUKR — тимчасового дозволу на проживання для осіб, які користуються тимчасовим захистом.
Карта побиту CUKR надається за умови безперервного статусу громадянина України протягом 365 днів, наявності цього статусу на момент подання заяви та станом на 4 червня 2025 року. У разі виконання цих умов особа може у спрощений спосіб отримати дозвіл на проживання строком на три роки. Після видачі карта побиту стає тимчасовою посвідкою на проживання на відповідний період і не вимагає підтвердження доходів чи житлових умов.
Водночас організація порушує питання неповнолітніх дітей. Чинне положення передбачає можливість отримання дитиною карти перебування за умови, що таку карту має її мати. На думку юристів, незрозуміло, чому це правило не поширюється також на батька, особливо з огляду на те, що легальне проживання дитини має бути пов’язане з обома батьками. Відсутність пояснень із цього приводу викликає підозру щодо можливого дискримінаційного характеру норми.
У нас є багато таких питань, які, я підозрюю, нам доведеться вирішувати у суді. Побачимо, що з цього приводу скажуть польські суди. І в цьому плані також є зміна, яка нас дуже турбує. Як я говорила, видання карти CUKR мало бути простим, швидким та менш формальним. Згідно з чинним законодавством, органи влади мають 90 днів, щоб видати дозвіл на перебування. Це здавалося довгим терміном. Чому?
Тому що, якщо подивитися на терміни вирішення справ в адміністративному провадженні, Кодекс адміністративного судочинства передбачає 60 днів для особливо складних справ. Ці справи за своєю суттю не є особливо складними, і термін вже на 30 днів довший, ніж для особливо складних справ. А тепер цей термін взагалі змінено на 180 днів.
Докладніше про процедуру отримання карти побиту CUKR можна дізнатися з інтерв’ю з начальником Управління у справах іноземців Томашем Цитриновичем, яке опубліковане на нашому сайті в рубриці «Суспільство» під назвою «CUKR для українців: деталі отримання карти побиту у Польщі». Нагадаю, що ця розмова була записана з юристкою Stowarzyszenia Interwencji Prawnej Патрицією Міцкевич. Також зазначу, що організація надає безкоштовні юридичні консультації. Інформацію про те, як записатися на консультацію, можна знайти за посиланням: https://interwencjaprawna.pl/potrzebujesz-pomocy/