Українська Служба

Андрій Портнов: Без спільного бачення майбутнього суперечки про минуле не закінчаться

13.06.2026 14:00
Український історик Андрій Портнов вважає, що польсько-українським відносинам сьогодні бракує постатей масштабу Єжи Ґедройця — із його стратегічним мисленням, політичним прагматизмом і здатністю зрозуміти іншу сторону.
Аудіо
  • Андрій Портнов: Проблема польсько-українських відносин не в історичній пам'яті, а у відсутності спільного бачення майбутнього
 .
Фото ілюстративне.Згенероване за допомогою ШІ

Польсько-українські відносини знову опинилися під тиском історичних суперечок. Однак історик Андрій Портнов пропонує подивитися на це інакше. На його думку, історична пам'ять сама по собі не є джерелом конфлікту. Вона стає ним тоді, коли держави втрачають спільне бачення майбутнього. Саме тому, на думку історика, ідеї Єжи Ґедройця залишаються актуальними навіть через десятиліття після його смерті.

Андрій Портнов нагадує, що коли Ґедройць після Другої світової війни почав видавати паризьку «Культуру», ситуація була принципово іншою, ніж сьогодні. Незалежної України не існувало, Польща залишалася в радянській сфері впливу, а більшість польської еміграції ще не змирилася зі зміною кордонів. Саме тоді Ґедройць разом із Юліушем Мєрошевським сформулював знамениту «Концепцію УЛБ — України, Литви й Білорусі». Вона означала не абстрактні заклики до добросусідства, а готовність Польщі остаточно відмовитися від територіальних претензій і визнати право своїх сусідів на власну державність.

«Гедройць пропонував не загальні красиві фрази. Він говорив про дуже конкретну і дуже важку для польської еміграції річ. Про те, що потрібно безумовно визнати право литовців на Вільнюс, білорусів — на Гродно, українців — на Львів», — нагадав історик.

Саме ця здатність думати наперед, а не озиратися лише на історичні образи, на думку Андрія Портнова, зробила Ґедройця одним із найвизначніших польських інтелектуалів ХХ століття. Особливо показовим історик називає ставлення Ґедройця до української культури. Саме він запропонував видати у Парижі антологію «Розстріляне відродження» Юрія Лавріненка — масштабну збірку української літератури, створену українською мовою і профінансовану польським еміграційним середовищем.

«Польський емігрант у Парижі переконує українських емігрантів зробити українськомовну антологію української літератури і видає її за польські гроші. Ось приклад співпраці. Треба вчитися у Гедройця, як він це робив», — зауважив Андрій Портнов.

На переконання історика, у XXI столітті у польсько-українських відносинах немає фігури рівня Ґедройця, ані в Польщі, ані в Україні. Портнов переконаний, що нинішні суперечки навколо історії є радше наслідком, ніж причиною політичної кризи. На його думку, після розпаду Радянського Союзу ні Київ, ні Варшава так і не виробили довгострокового бачення взаємин. Через це будь-яка історична тема легко перетворюється на політичний конфлікт.

«Основою розмов про минуле є візія майбутнього або її відсутність. Якщо візії немає, тоді дуже легко розіграти будь-які негативні й деструктивні тези між будь-якими двома сторонами», — наголосив історику.

Саме тому, на його думку, не варто пояснювати всі труднощі виключно історичною пам'яттю. Саме відсутність стратегічного бачення відкриває шлях до конфліктів навколо символічних питань. Ще однією проблемою історик називав поверхове знання історії польсько-українських відносин.

Він нагадав, що традиція діалогу виникла задовго до Ґедройця. Про неї писали Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Микола Костомаров, польські інтелектуали початку ХХ століття. Однак сьогодні ці постаті майже не присутні у публічній дискусії. Через це, — вважає Портнов, простір заповнюють люди, які не працюють із джерелами, але активно формують громадську думку.

Коли Єжи Ґедройць і коло паризької «Культури» формували своє бачення польсько-українського порозуміння, незалежної України ще не існувало. Тому їхні ідеї тривалий час залишалися радше інтелектуальним проєктом, ніж реальною політичною програмою. Ситуація почала змінюватися наприкінці 1980-х. Важливим етапом стало виникнення руху «Солідарність», у середовищі якого дедалі частіше звучали думки про нерозривний зв'язок безпеки Польщі з незалежністю її східних сусідів.

Один із лідерів «Солідарності» Яцек Куронь, уродженець Львова, ще 1980 року заявив, що не може існувати незалежної Польщі без незалежної України, закликавши поляків відмовитися від імперських і націоналістичних стереотипів.

Паралельно розвивався діалог між польською та українською еміграцією. Українські видання, зокрема «Сучасність» і «Віднова», активно долучилися до дискусії, яку започаткувала «Культура». Саме ця багаторічна співпраця створила інтелектуальний фундамент для нового етапу польсько-українських відносин після розпаду Радянського Союзу.

Водночас Андрій Портнов висловив переконання, що всі жертви трагедій ХХ століття — незалежно від того, чи йдеться про Голодомори, Волинську трагедію чи інші злочини — заслуговують на гідне поховання та вшанування. І відповідальність за це насамперед несе українська держава.

Підсумовуючи розмову, історик називав головний урок редактора «Культури» актуальним і сьогодні. На його думку, Ґедройць поєднав політичний прагматизм із рідкісною здатністю до емпатії — саме цього нині найбільше бракує польсько-українським відносинам. 

«Урок Ґедройця сьогодні — це урок політичного прагматизму, але це також урок емпатії. Він був здатний зрозуміти іншу сторону. Саме такого конструктивного мислення нам зараз найбільше бракує».

Запрошуємо послухати повну версію розмови.

Христина Срібняк

«Проти упирів минулого»: польсько-український діалог у публіцистиці Юзефа Лободовського

05.09.2025 19:00
Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі

«Листи про Україну» Єжи Стемповського

19.09.2025 18:00
Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства

Україна в політичному мисленні Юліуша Мєрошевського

21.03.2026 19:20
Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.

Паризька «Культура» будувала союзи понад кордонами

09.05.2026 17:20
Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.

Тімоті Снайдер: Польська державність залежить від української державності

14.05.2026 17:40
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України. За його словами, Польща має унікальні можливості для формування стратегічних відносин із Києвом і несе відповідальність за майбутнє цих зв’язків.

«Пов’язати Україну з Європою»: Єжи Ґедройць — про східну політику Польщі

15.05.2026 20:00
Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання