Нещодавно в Польщі стартувала загальнонаціональна кампанія «Профілактика — передай далі». У вересні, який оголошено місяцем профілактики, Міністерство здоров’я закликає поляків регулярно проходити профілактичні обстеження та нагадувати про них своїм близьким. Лише в серпні у Польщі було доступно понад 300 тисяч місць для запису на мамографію, але чому жінки не поспішають скористатися можливістю перевірити своє здоров’я?
Психологиня Магдалена Будна-Пташек із WSB Merito University в ефірі Першого каналу Польського радіо пояснює, що одна з причин — це страх почути поганий діагноз:
«Краще за все цього не знати, бо якщо я піду до лікаря, він обов’язково щось у мене знайде».
За цим, за словами психологині, стоїть страх невідомого і втрата контролю. Людина може заздалегідь уявляти негативний сценарій і через це взагалі уникати обстеження. Інша поширена установка — якщо нічого не болить, то й перевірятися немає потреби. Особливо зазвичай таке ставлення зустрічається серед молоді, яка може відчувати себе майже невразливою.
Вихід психологиня бачить у зміні самого ставлення до профілактики. Обстеження, на її думку, варто сприймати не як пошук хвороби, а як звичайну турботу про себе — своєрідний технічний огляд.
«Ми щороку перевіряємо автомобіль, тому що інакше просто не зможемо виїхати на дорогу. Тож виникає питання: що має статися, щоб ми так само змусили себе регулярно перевіряти власне здоров’я?», — каже Магдалена Будна-Пташек.
До того ж турбота про власне здоров’я має значення не тільки для самої людини. Наші рішення впливають і на найближчих — дітей, батьків, партнерів.
Але навіть звернення до лікаря не гарантує, що пацієнт виконуватиме всі рекомендації. Професорка та експертка з профілактики Моніка Бужинська звертає увагу на ще одну проблему: близько половини пацієнтів не дотримуються рекомендацій лікаря. Люди можуть ігнорувати рекомендації щодо ліків, харчування, фізичної активності чи інших змін способу життя, необхідних для ефективного лікування.
Ситуацію ускладнює й інформація з ненадійних джерел. Нині люди частенько шукають відповіді у штучного інтелекту, приміром, запитують про побічні ефекти ліків, особливості їхнього застосування. Іноді після такої інформації людина просто починає боятися взагалі приймати ліки.
«Такі сервіси на основі штучного інтелекту справді можуть бути корисними, і їхню ефективність уже підтверджено науковими дослідженнями. Водночас вони можуть стати небезпечними, якщо пацієнт неправильно ними користується, наприклад, самостійно шукаючи інформацію про своє лікування», — пояснює Моніка Бужинська.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
PR1/Pr24/ В. М.