X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Як стати віртуозом польської мови?

19.11.2019 16:12
Про культуру мовлення розмовляємо з журналісткою, лауреаткою конкурсу «Віртуоз польської мови» Малгожатою Туловєцькою
Аудіо
Zdjęcie ilustracyjne
Zdjęcie ilustracyjnePixabay.com/PublicDomainArchive

«Польська мова без кордонів» - це цикл передач, в якому намагаємося наблизити нашим слухачам польську мову. У попередніх передачах ми розповідали про джерела польської мови, її значення для державотворення, порівнювали польську з іншими мовами, питали про її складність. Сьогодні, в останній передачі з цього циклу, хочемо розповісти про діяльність Ради польської мови та її значення у сучасної польської мови. 

Вітаємо нашу гостю, Малґожату Туловєцьку, лауреатку звання «Віртуоз польської мови» (Mistrz Mowy Polskiej), журналістку Першої програми Польського радіо, котра вже тридцять років поспіль веде програму «100 секунд польської мови». У цій програмі наша гостя, разом з видатними мовознавцями, розмовляє про культуру, чистоту польської мови.

Ви згадали про «чистоту мови». Я не люблю цього вислову, волію говорити про «добру польську мову». Чиста мова у моєму розумінні – це якась така мова відполірована, вичищена, а не про це нам йдеться. Мова повинна бути барвистою, різноманітною, але правильною. І цим займаємося ми, мовознавці, котрі популяризують культуру мовлення, а також – Рада польської мови...

 

…членкинею якої Ви є. Ви керуєте в Раді польської мови відділом «Польська мова в ЗМІ». Розкажіть, будь ласка, про історію цього органу.

Цю установу покликано у 1996 році. Рік перед цим у Вроцлаві відбувся перший Форум культури слова, на якому прийнято рішення про створення такого органу як Рада польської мови. Форум, у свою чергу, організували: Польська академія наук, Міністерство культури і мистецтва, Міністерство національної освіти. Учасники по-перше, ухвалили рішення про створення Ради, а по-друге, тоді було прийнято підвалини закону про польську мову (який набув чинності 1999 року). Рада польської мови, яка діє при Президії Польської академії наук, - це наукова інституція, але теж – консультативно-дорадча установа. Це загальнопольський орган, який, наголошую, не пов’язаний з жодною політичною силою. Колектив ради – це 40 мовознавців, культурознавців, істориків, журналістів.


Завдання Ради польської мови – це, зокрема, оцінка правил польської мови, а також консультації у спірних справах, пов’язаних із мовленням – наприклад, це назви для нових товарів чи послуг. Серед завдань ради – звітування перед Сенатом Польщі про стан польської мови. Крім цього Рада польської мови ініціювала чимало акцій, які покликані популяризувати польську мову і в Польщі, і в світі. 

- Рада популяризує польську мову теж завдяки такому заходу, який назвала «Посол польської мови», і надає ці звання людям, котрі володіють багатою, гарною мовою. Послами польської мови були є видатні митці – Тадеуш Конвіцький, Тадеуш Ружевич, Ольґа Токарчук. Рада польської мови теж надає консультації. 

А якого типу це консультації?

До ради, наприклад, надходить чимало запитань про дитячі імена - чи можна дитину назвати так або інакше. Звісно, рада висловлює свою оцінку але ми не можемо ні до чого змусити ані нічого заборонити. Наприклад, до нас зверталися люди, котрі хотіли надати синам імена: Дуб (Dąb) або Опеньок (Opieniek). Ми на ці запитання відповіли – ні, ми не рекомендуємо, оскілки це загальні іменники, які не можуть бути іменами. Були теж інші запитання стосовно імен для хлопчичків або дівчаток – Тупак Амару або Монтесума – це, у свою чергу,  імена історичних осіб. Ще такий приклад пропозицій імен – Бостон. Рада теж не рекомендувала надавати таке ім’я хлопчику, оскільки це назва географічна. Ми теж не рекомендуємо називати дітей іменами у такій формі, як Томек, Зося, Аня, а радимо називати іменами в їхній повній версії: Томаш, Зофія, Анна. Однак, рішення приймають батьки. Ми, тобто Рада польської мови, – згідно з назвою – тільки радимо. Рада висловила свою думку чи оцінку назв, зокрема, Baltic Arena, Poznań City Center. З точки зору польської мови, ці назви не належать до вдалих, тому оцінка ради була негативною – ми не радили впроваджувати цих назв. Попри це, власники цих споруд вирішили все-таки їх так назвати і ці назви увійшли до вжитку.


Я б хотів поговорити про Вашу журналістську діяльність. Вже тридцять років ви ведете в ефірі Першої програми Польського радіо рубрику «100 секунд польської мови» (100 sekund polszczyzny). В рамках цієї передачі Ви розмовляєте з видатним мовознавцями про культуру мовлення.

Це популяризація польської мови. Зрештою, у Польському радіо я вже 50 років працюю над мовними передачами.  Крім «ста секунд» я теж веду «мовні порадники» в ефірах різних програм Польського радіо. Це – популяризація польської мови, знань про мову, про культуру мовлення у широкому значенні. Натомість чи ці передачі впливають на сучасне мовлення? Маю надію, що під впливом цих передач наші слухачі дбають про свої мовні навички. Натомість, мені йдеться про зміцнення мовної свідомості – щоби носій польської мови більше знав про мову, якою він розмовляє і вмів цю мову використовувати вповні. А польська мова настільки багата і різноманітна, що нею можна виразити абсолютно все.


У цьому контексті варто наголосити на тому, яку роль відіграють журналісти у популяризації мови, її найкращого варіанту. 

Так, це місія. Тому маю таку мрію, щоби всі радіожурналісти володіли гарною мовою, і щоби вони становили приклад, взірець свідомого носія мови. Часто слухачі хочуть бачити в нас взірець. Можливо, це звучить трішки піднесено, але так є!


У контексті промування польської мови варто згадати про звання, яке Ви маєте, – «Віртуоз польської мови» (польською – Mistrz mowy polskiej). Цей титул надається людям, котрі використовують польську мову з майстерністю та фантазією, показуючи цю мову у всій її красі та багатстві. Цю програму створено у 2000-му році. Вибір віртуоза польської мови належить журі - експертам-мовознавцям. Свого кандидата вибирають теж користувачі інтернету, читачі та слухачі – у конкурсі Vox Populi. За всю історію існування конкурсу, звання «Віртуоза польської мови» отримало близько сімдесяти осіб – акторів, співаків, журналістів, а також митців з різних галузей мистецтва. 

На кінець нашої розмови я би хотів Вас запитали про майбутнє польської мови? І що треба робити або ця мова далі розвивалася?

Польська мова не зникне, польська мова буде існувати, буде розвиватися і змінюватися. Мені самій цікаво, як вона виглядатиме через сто років. Безперечно, польська мова буде іншою, ніж сьогодні. Чи ці зміни підуть у доброму напрямку, чи ні – час покаже. Але, наголошую, що дуже важливо, аби носії мови мали мовну свідомість, щоби вміло використовували усі мовні засоби, щоби не засмічували мови і черпали з інших мов тоді, коли це необхідно. Так було завжди – мова розвивається теж завдяки запозиченням, але потрібно зберегти баланс. Необхідно теж пам’ятати, що мова служить порозумінню між людьми. Тож варто вживати мову так, щоби її розуміли наші співрозмовники. Крім цього, мова повинна бути етичною – щоби у мові не було брехні ані маніпуляції. Ці цілі, зокрема, перед собою ставить Рада польської мови.

Це була передача з циклу «Польська мова без кордонів», яку співфінансує Фонд «Допомога полякам на Сході» в межах опіки Сенату Республіки Польщі над Полонією та поляками за кордоном.

Redakcja Polska/Яна Стемпнєвич і Андрій Рибалт

Побач більше на цю тему: польська мова