Не лише Польське радіо, а й Театр Польського радіо цьогоріч святкує свій 100-літній Ювілей. 29 листопада 1925 року після короткої перерви у мовленні Експериментальної радіостанції Польського радіотехнічного товариства відбулася виняткова подія, — в прямому ефірі прозвучав перший в історії Польщі радіоспектакль. Це була «Варшав’янка» за Станіславом Виспянським. Зрежисував його програмний директор Міколай Алойзи Кашин за участі акторів і аматорського хору. Подія була справжньою сенсацією для свого часу, адже усі звукові ефекти, окрім пісень і тексту оповідачів, виконувалися наживо. Тодішня «Rzeczpospolita» писала: «Звуки кінноти, що проїжджає, дуже винахідливо передали вибиваючи ритм власними долонями об коліна, а марш піхоти — сильним тертям рисових щіток об тверді меблі».
Перша оригінальна п’єса, написана спеціально для радіо, з’являється у травні 1928 року, — «Поховання Кейстута» Вітольда Гулєвича. Її транслювали наживо на радіостанції Польського Радіо у Вільнюсі. Цей радіоспектакль був також сміливим мистецьким задумом. Твір частково виконували з двох студій, одну з них було обладнано спеціально просто неба, над берегом Вільї, тож слухачи чули справжні звуки птахів і шум струмка. П’єса не збереглась.
Дослідники оцінюють, що міжвоєнне Польське Радіо транслювало майже 2500 радіодрам. Зокрема, практично всі драми Станіслава Виспянського, а також Алєксандра Фредри. Новий тип театру приваблював провідних театральних митців: Леона Шиллера, Юліуша Остерву, а також письменників, серед яких Ярослав Івашкевич, Константи Ідельфонс Ґалчинський. Остання радіоп'єса транслювалася за кілька годин до початку Другої світової війни 31 серпня 1939 року.
Христина Срібняк