X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Кшиштоф Требуня-Тутка: Люди вірять, що доки ходять колядники – доти не буде кінця світу

31.12.2021 00:06
На Підгаллі ми віримо у те, що Ісусик народився під горою Ґєвонт, під Татрами, у курені, у холоді, у вбогій шопці, адже саме так написано у Святому Письмі. Першими до Ісуса прибули пастухи, а пастирі – це ми, ґуралі, які, як добрий пастир, дбають про свої вівці, – розповідає Кшиштоф Требуня-Тутка
Аудіо
  • Кшиштоф Требуня-Тутка: Люди вірять, що доки ходять колядники - доти не буде кінця світу
Rodzina Trebuniów-Tutków
Rodzina Trebuniów-Tutków Aleksandra Tykarska PR

У Польщі триває час колядування, попри те, що все частіше Різдвяні свята обмежуються до двох днів – 25 та 26 грудня. Проте, наш гість каже, що так не повинно бути. Колядувати треба аж до свята Трьох Королів, тобто до 6 січня, це – чудова традиція. Кшиштоф Требуня-Тутка – відомий музикант з Підгалля, мультиінструменталіст, вчитель та архітектор, лідер родинного гурту «Требунє-Туткі» підкреслює, що на Підгаллі колись колядники навіть танцювали у хаті господаря. Це була велика радість.

Одна із ґуральських колядок каже: «Dobrze, żeś się Jezu pod Giewontem zrodził» («Добре, що ти, Ісусе, народився під Ґєвонтом» – укр.). І, справді, ґуралі вірять і пишаються цим.

- На Підгаллі ми віримо у те, що Ісусик народився під горою Ґєвонт, під Татрами, у курені, у холоді, у вбогій шопці, адже саме так написано у Святому Письмі. Першими до Ісуса прибули пастухи, а пастирі – це ми, ґуралі, які, як добрий пастир, дбають про свої вівці. Так, ці всі біблійні тексти нам дуже близькі і ми завжди їх перекладаємо на свою реальність, на свій підгалянський, татранський простір. А на Підгаллі збереглися звичаї ще з дохристиянських часів. Відомо, що щомісяця за римських часів бажалося успіхів. Тоді стукалося палицями у землю, до підлоги, щоб ці побажання мали більшу силу. І це також збереглося у нашому колядуванні, коли приходить Ангел, баца, що несе шопку, троє царів з цікавими іменами – Фридерцик, Стах, Іван. З ними також є старий дід. Звичай шопки є об’єднуючим елементом по всіх Карпатах. У нас вона також збереглася. Коли ми були малими дітьми, то наш тато старався її відновити, – розповідає Кшиштоф Требуня-Тутка.

Концерт колядок родинного гурту Требунє-Туткі у концертній студії Польського радіо у Варшаві, 2019 рік, 1 частина

А що особливого було у шопці?

- Коли я був дитиною, до нас приходили такі більш краківські колядники, тобто героди зі смертю, з маршалком, чортом. Пастерська шопка тоді вже була дещо призабута. Але були ще старші люди, що пам’ятали з дитинства, і вони нам трохи переповіли ці історії, як вона виглядала. Ми звернулися також до матеріалів Татранського музею, які зібрав Юліуш Зборовський. Іноді цей діалект є дуже стародавній, для нас не завжди зрозумілий. Він – напівґуральський, напівсловацький. Але особи із шопкою до сьогодні ходять по домівках і приносять щастя, успіх на увесь рік. Люди вірять, що доки ходять колядники, доти не буде кінця світу.    

Концерт колядок родинного гурту Требунє-Туткі у концертній студії Польського радіо у Варшаві, 2019 рік, 2 частина

А чи на Підгаллі колядують і чоловіки, і жінки?

- Раніше колядували лише чоловіки. І це були не лише молоді хлопці, але також і дорослі, також ходили по домівках, співали. Згодом старші вирішили, що оскільки вже нема біди, більш-менш добре живеться, то колядування і прохання про якісь подарунки не є доброю традицією. Звісно, це неправда, адже це чудовий звичай співу, колядування, побажань. А цей обмін подарунками, тобто коли колядники співають у подарунок, віншують, а іноді навіть танцюють із доньками господаря, яким бажається вийти заміж, успішного життя, щоб мали успіх на господарстві, у курені… Коли є баца, то є одні побажання, а коли ґазда – то інші. І цих побажань є багато. І чим ближче до Нового року, то вони змінюють свою форму, тому також ходиться з Зіркою, з Туронем, тобто з таким створінням, що зроблене з черепа, з рогами барана, що закручені, із пащею з дерева, а також зі шкірою. Іноді на цього Туроня вбирають спеціальний коц, тканий, дуже старовинний. Колись такі в кожному домі ткалися на ткацьких верстатах. І це так багато різних реквізитів. Ці звичаї, старі пісні виводяться з дуже давніх часів, часто ще з дохристиянських, але з християнством вони прекрасно поєдналися. І сьогодні ми віримо, що все це на хвалу Божу, це все створено для того, аби ми добре проживали час свят, щоб ми раділи, і не лише протягом цих двох святкових днів, як це є зараз, у комерційні часи, але щоб це святкування тривало від Святвечора аж до свята Трьох Королів щонайменше.  

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль    

Побач більше на цю тему: колядки Різдво народна музика