Пьотр Кашувара — людина, яка не лише говорить й розповідає про війну, а й насправді змінює реальність тих і допомагає тим, хто від неї найбільше потерпає. Польський журналіст, репортер, воєнний кореспондент, а також волонтер, засновник благодійного фонду Przyszłość dla Ukrainy UA Future та ініціатор багатьох гуманітарних ініціатив з підтримки України, який активно допомагає українцям з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
З перших днів російського вторгнення він веде репортажі з самого центру бойових дій. З мікрофоном у руці, але й з гуманітарною допомогою — він їде туди, звідки тікають інші. Його історії, передачі та репортажі глибоко зворушують, а діяльність фонду охоплює тисячі людей, які цього потребують, адже Пйотр швидко зрозумів, що потрібна не лише інформаційна підтримка, а й реальна допомога.
Кашувара також є засновником аналітичного центру PostPravda.info, спрямованого на боротьбу з російською дезінформацією. Його діяльність була відзначена низкою нагород, зокрема він увійшов до списку «30 креативних Вроцлава» у 2025 році.
Його внесок у допомогу Україні високо цінують як у Польщі, так і в Україні. Сам каже, що за ці вже понад три роки війни у країні над Дніпром у нього більше друзів, аніж на Батьківщині, у Польщі. Нині Пйотр здебільшого перебуває в Україні, де продовжує активно висвітлювати війну, боротися з російською дезінформацією та пропагандою і найголовніше — допомагати тим, хто цього найбільше потребує.
Нещодавно Пйотр Кашувара спільно зі ще одним великим другом України, польським музикантом, громадським діячем та волонтером Томеком Сікорою, відомим своєю співпрацею із рядом відомих українських письменників та музикантів, їздили у ще одну подорож на схід України, зокрема, до Харкова й на Донбас, із черговою дуже важливою партією допомоги, яку вдалося зібрати у Польщі для цивільних, дітей, а також, звісно, для українських воїнів.
26:21 01CF8FF3.mp3 Польський журналіст і волонтер: Ми хочемо показати, що це теж наша війна [слухайте розмову]
«Я дуже радий, що за ці роки нашої допомоги ще жоден з моїх друзів в Україні не загинув. Дуже круто завжди, коли хтось мені пише, дізнаватися, що «твій медичний рюкзак врятував сьогодні три життя». Або: «якби не твій бронежилет, то я б вже був мертвий. Якби не каска, то мене б вбили». Ми не зупиняємося.
Звісно, що я втомлений, але не більше втомлений, ніж всі, в кого є досвід війни. Хлопці, які воюють на передовій, втомлені найбільше і емоційно, і фізично, і майже в кожного є якісь проблеми зі здоров'ям, фізичним чи ментальним», — розповідає він.
«Війна втомлює, звісно, але тут, в Україні, вона втомлює взагалі інакше, ніж та втома, про яку ми іноді чуємо від людей, які живуть у вільних, спокійних країнах. Вони просто втомлені від того, що вже четвертий рік чують по телебаченню, що в Україні війна. Це дуже прикро таке чути. Але на жаль, війна не закінчилася і не можна казати зі свого боку щось таке, якщо ти тут не був хоча б раз.
Бо те, як можна втомитися від тривог, хоча б за одну ніч, і який це страх, ніхто собі навіть не уявляє. Який страх є у жінок, наприклад, які чують, що росіяни наближаються до їх міста, що їх можуть потім зґвалтувати чи вбити. Який страх мають люди, що вони просто можуть не прокинутися зранку», — ділиться польський журналіст та волонтер.
«Мирні переговори для Росії — це просто один з варіантів, як вести війну, щоб переорганізуватися, провести ротацію, перепочити, подумати, заспокоїти свого ворога, і атакувати далі. Я думаю, ніхто в Україні не бачить волі з боку Путіна, щоб не вбивати далі людей, не атакувати українські землі.
Цього просто не видно. Це лиш ілюзія, казка для західних політиків, щоб заспокоїти себе, що вони недостатньо роблять, щоб вплинути на Путіна. Може, навіть вони і роблять все, що можуть, але цього постійно замало. Але зараз очевидно, що механізмів, які б могли Путіна зупинити, немає», — вважає Пьотр Кашувара.
«Ми хочемо показати всім, що це теж наша війна, що від війни, від ракет страждають теж польські діти, діти з польським корінням, так само як страждають українські діти», — додає він.
Повністю розмову слухайте у прикріпленому звуковому файлі
Тарас Андрухович