Останніми місяцями країни Балтії та Фінляндія дедалі частіше опиняються в центрі інцидентів із безпілотниками, які збиваються з курсу або навіть падають на території країн НАТО. Частина таких дронів, за даними медіа та військових оглядачів, могла бути українськими безпілотниками, які атакували російську інфраструктуру. Водночас у Києві неодноразово заявляли, що причиною могли бути російські системи радіоелектронної боротьби, які глушать або підміняють GPS-сигнали.
На цьому тлі показово прозвучала заява президента Фінляндії Александра Стубба, який фактично поставив під сумнів версію про навмисне перенаправлення дронів Росією у бік Фінляндії та Балтії. Водночас литовські фахівці дедалі частіше говорять про масштабне розширення російських можливостей GPS-спуфінгу в районі Кенігсберзької області — настільки потужного, що він уже впливає не лише на військові системи, а й на цивільну авіацію та мобільний зв’язок.
Аналітик Центру східних досліджень у Варшаві (OSW) Бартош Хмєлєвський вважає, що нинішня ситуація радше є наслідком війни дронів між Україною та Росією, ніж елементом цілеспрямованої операції Москви проти країн Балтії.
«Наскільки я знаю і наскільки бачу з того, що пишуть балтійські медіа, головною проблемою є українські атаки на північ Росії та те, що Росія приглушує частину цих дронів. Але я не бачу тут підстав для тверджень про якусь масштабну російську операцію з навмисного спрямування дронів на Литву, Латвію чи Естонію. Радше це побічний ефект застосування засобів радіоелектронної боротьби або російського глушіння GPS-сигналу в усьому Балтійському регіоні. Адже Росія глушить GPS не лише в Литві, Латвії та Естонії, а також частково над Балтійським морем, у Фінляндії, і це глушіння зачіпає навіть район острова Готланд», — зазначає Бартош Хмєлєвський.
За словами аналітика, проблема полягає в тому, що країни Балтії фактично стали одними із найбільш чутливих регіонів до нових загроз у сфері дронів і радіоелектронної боротьби, до якої їхні системи безпеки ще не були повністю готові.
«Країни Балтії стикаються з проблемою того, що вони певною мірою стали прифронтовими державами у війні дронів між Росією та Україною. І вони не до кінця справляються з цією ситуацією, тому що основними засобами протидії таким вторгненням є авіація НАТО та місія НАТО з патрулювання й контролю повітряного простору. Але збивати дрони вартістю тисяча доларів чи тисяча євро за допомогою винищувачів нового покоління — це дуже дорого у порівнянні з тим ефектом, який у результаті отримують, — каже аналітик. — І саме це сьогодні є найбільшою проблемою».
Водночас інциденти з безпілотниками починають впливати не лише на безпекову ситуацію, а й на внутрішню політику балтійських держав. Особливо це помітно у Латвії, де падіння дрона стало одним із факторів політичної кризи.
«У випадку Латвії ситуація є більш складною, тому що дрон, який впав 7 травня і фактично призвів до розпаду коаліції та падіння уряду, був лише чинником, який прискорив процеси, що тривали вже близько пів року. Цей уряд і так би, ймовірно, розпався впродовж найближчих тижнів. Дрон став лише елементом, який пришвидшив цей процес. Тому мені здається, що ці дрони не становлять настільки великої загрози, щоб реально спричиняти політичну дестабілізацію в цих країнах», — розповідає Бартош Хмєлєвський.
Окремою темою стає і суспільна реакція. У східній Латвії вже змінюють правила роботи шкіл, частину іспитів проводять у режимі підвищеної безпеки, а місцеві громади готуються до нових тривог через дрони.
За словами Бартоша Хмєлєвського, найбільша суспільна дискусія зараз точиться навколо Латвії, де поєднуються і політична криза, яка триває, і доволі відчутні наслідки порушень повітряного простору. Аналітик звертає увагу, що громади на сході країни вже готуються до нових тривог через дрони, а сама тема запускає ширшу дискусію в усіх трьох країнах Балтії — про готовність до нових загроз, необхідні зміни у сфері безпеки та кроки, які потрібно зробити вже у найближчі місяці та тижні.
Ця нова реальність, постійна загроза дронів, радіоелектронна боротьба, необхідність контролювати небо в режимі 24/7, все сильніше змінює оборонні підходи всього східного флангу НАТО. Днями Варшава офіційно отримала перші винищувачі п’ятого покоління F-35 — це перша партія з трьох літаків, які прибули в межах контракту зі США на закупівлю 32 машин. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що це перші F-35 — польські «Гусари» на східному фланзі НАТО, які фактично відкривають для Варшави доступ до елітного клубу сучасної бойової авіації.
«Це справді історичний момент, який фактично змінює оперативні спроможності всього польського війська. Адже окрім закупівлі самих F-35, для них було необхідне й відповідне озброєння. А найкраще озброєння зазвичай це дороге задоволення. Тому були укладені контракти на 6 мільярдів злотих на ракетні системи та оснащення найсучаснішою технікою, яку також ми закупили у нашого американського союзника», — наголосив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Він додав, що ці три F-35 — лише початок і цього року це ще не кінець хороших новин. У найближчі тижні до бази в Ласку прибудуть ще 11 літаків цього типу, і до кінця року Польща матиме вже 14 . Наступного року очікується ще 12 машин, і так до повного виконання контракту на 32 винищувачі.
Військові аналітики в ефірі Польського радіо 24 наголосили, F-35 — це фактично «мозок» сучасного поля бою. F-35 були придбані не для заміни F-16, а як елемент, що має працювати з ними у тісній взаємодії. Це свідомий підхід до розвитку Повітряних сил, який відрізняється від низки європейських країн. Як пояснює головний редактор журналу «Рапорт» Бартош Ґловацький, польська концепція базується на поєднанні обох типів літаків у єдиній бойовій системі.
«Це концепція, розроблена й упроваджена американцями ще кілька років тому. Йдеться про винищувач п’ятого покоління, який одночасно є вузлом зв’язку та першим так би мовити "порушником" ворожого повітряного простору. Його завдання: виводити з ладу радіолокаційні станції та все, що може становити загрозу для власної авіації. Після того, як F-35, умовно кажучи, "очищують" повітряний простір, у нього заходять F-16, F-15 та інші літаки старших поколінь», — розповідає Бартош Ґловацький.
За словами експерта, американці проводили випробування, під час яких F-35, зокрема, «підсвічував» цілі для ракет, запущених із установок HIMARS. Також відпрацьовувалися сценарії перехоплення балістичних ракет із використанням цього літака.
«Це справді надсучасний літак із широким спектром завдань на полі бою. У майбутньому до його функцій має додатися також управління бойовими безпілотними літальними апаратами», — зазначив військовий аналітик.
Вже до кінця цього року F-35 мають повноцінно заступити на бойове чергування, як сьогодні це роблять F-16. А редактор журналу «Nowa Technika Wojskowa» Маріуш Цельма зазначає, які саме можливості вони дадуть у реальних оперативних завданнях.
«F-35 дає нам можливість діяти — про це говорили й наші військові після, зокрема, вересневих інцидентів із порушенням повітряного простору Польщі безпілотниками. Йдеться насамперед про роботу його радара та здатність виявляти дуже малі об’єкти. Тому радше F-35 ми розглядаємо як реальний інструмент стримування у разі потенційного збройного конфлікту. А з більш практичної, "буденної" перспективи, як своєрідну повітряну поліцію», — наголосив Маріуш Цельма.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі аба на сторінці з подкастами
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович