Останнім часом дедалі частіше лунають припущення про можливу активізацію російських військ на Чернігівському напрямку. У Державній прикордонній службі наголошують: ознак підготовки до прориву державного кордону наразі не зафіксовано. Водночас Росія продовжує обстрілювати прикордоння, зберігає військову активність у Брянській області та підтримує інформаційний тиск навколо північного напрямку. Де проходить межа між реальною військовою загрозою і спробою Кремля створити атмосферу постійної невизначеності — аналізує Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень.
«Є ознаки, які розуміють військові, але конкретні сигнали підготовки вторгнення може бачити лише військова розвідка. Якщо українські посадовці говорять, що таких ознак наразі не бачать, очевидно, що підтверджених даних про підготовку наступу немає», — говорить експерт.
Щодо можливого наступу саме на Чернігівщину, він зазначив, що ситуація схожа на напрямок із боку Білорусі: певні сценарії дій Росії опрацьовуються, однак говорити про неминуче вторгнення найближчим часом можна лише за наявності повної картини, якою володіють військові.
За словами Олексія Їжака, Росія намагається створити враження, що має достатній військовий потенціал для нового наступу, зокрема повторного руху в напрямку Києва. На його думку, це є частиною політичної та інформаційної кампанії, розрахованої не лише на Україну, а й на її міжнародних партнерів — щоб сформувати уявлення про можливість перемоги Росії та посилити тиск на Київ. Водночас Росія продовжує шукати вразливі місця й використовує доступні засоби ураження, зокрема завдає ударів керованими авіаційними бомбами по прикордонних районах Чернігівщини.
На думку аналітика Олексія Їжака, війна взаємних далекобійних ударів між Україною та Росією може тривати ще довго. Як приклад він наводить багаторічне ракетне протистояння між Іраном та Іраком, а також тривалі обстріли між Ізраїлем та сектором Гази. Водночас, наголошує експерт, підтримувати нинішню інтенсивність масованих ударів безкінечно жодна зі сторін не зможе.
На його переконання, одним із головних чинників залишається російська балістична зброя. Проблему, вважає Олексій Їжак, потрібно вирішувати не лише шляхом перехоплення ракет системами Patriot, а й завдаючи ударів по російських пускових установках балістичних ракет і підприємствах, що їх виробляють. Саме на цьому нині мають бути зосереджені основні зусилля України та її партнерів.
«У Росії зараз є певне вікно можливостей. Вони намагаються максимально використати час, поки їхня балістика залишається ефективним інструментом тиску. Але це не триватиме вічно. Думаю, до зими ситуація може суттєво змінитися», — зазначає Олексій Їжак.
На думку експерта, якщо Україні вдасться істотно обмежити можливості Росії застосовувати балістичні ракети, баланс сил зміниться, а Москва матиме значно менше військових важелів для ескалації та може стати більш зацікавленою у переговорах.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами
Вікторія Машталер