Останні події в Європі показують, що російська гібридна війна стає дедалі агресивнішою. У Польщі за останні дні сталися щонайменше два важливі інциденти: пожежа на підприємстві WB Electronics у Скаржиську-Каменній, яке виробляє компоненти для дронів, та масштабна пожежа на заводі JFG Composites у Любліні, що працює для авіаційної промисловості. У випадку WB Electronics прокуратура вже розслідує умисний підпал у контексті можливої діяльності іноземної розвідки та терористичного акту, тоді як причини пожежі в Любліні ще встановлюються.
Але подібні випадки відбуваються не лише в Польщі. В Естонії горів об’єкт компанії Milrem Robotics, у Німеччині розслідуються випадки пошкодження енергетичної інфраструктури, а Берлін офіційно пов’язав Росію зі спробою атаки дроном на український вантажний літак у Лейпцигу. Паралельно Москва дедалі жорсткіше погрожує країнам, які підтримують Україну, зокрема Великій Британії.
Усе це дедалі більше схоже не на окремі випадкові інциденти, а на системну кампанію, за допомогою якої Росія перевіряє, наскільки далеко може зайти на території Європи, не переходячи до прямого військового зіткнення з НАТО. То чи справді ми вже вступили в новий етап російської гібридної війни, що насправді стоїть за цією кампанією і наскільки далеко Москва готова зайти? Доктор Александер Олех, експерт у галузі міжнародної безпеки, дипломатії та оборонної політики, головний редактор англомовного порталу Defence24.com говорить, що Польща стала для Росії своєрідним полігоном, де вона випробовує різні методи гібридної війни.
«Насамперед треба підкреслити, що ця гібридна війна не почалася зараз. Вона триває вже багато років, а фактично з 2022 року ми спостерігаємо лише зростання кількості таких атак. Польща стала для Росії своєрідною лабораторією гібридної війни. Росія тестує тут усі свої дії — від дронів, підпалів, диверсій, вибухів, перевезення вибухових матеріалів і зброї до зальотів винищувачів. Усе це Росія випробовує в Польщі, а потім впроваджує в інших країнах.
Не кажучи вже про дезінформацію, руйнування польсько-українських відносин і підрив польсько-української співпраці. З одного боку, йдеться про залучення громадян України або людей з українськими паспортами до диверсій. А з іншого — про руйнування цих відносин за допомогою дезінформації та поширення шкідливого контенту», — зазначає Александр Олех.
Експерт вважає, що те, що сьогодні відбувається в інших європейських країнах, може бути продовженням сценаріїв, які Росія раніше випробовувала саме в Польщі.
«Те, що зараз відбувається в Німеччині, і те, що відбуватиметься у Франції, адже у Франції також буде багато таких випадків, — це те, що раніше було випробувано в Польщі. Найближчі місяці — вересень, жовтень, листопад — будуть для нас особливо складними, адже наближається зима в Україні. Росія хоче, щоб ніхто не допомагав Україні. Вона також намагається впливати на те, як ми і НАТО проводимо військові навчання — щоб показати: мовляв, ці навчання проводити не можна, і не можна підтримувати Україну. Тож так, Польща є головною ціллю, і далі буде ще гірше. Але це відбувається вже багато років. Ми просто занадто пізно реагуємо», — пояснює експерт.
Якщо говорити про конкретну реакцію, то, за оцінкою Александра Олеха, головна проблема сьогодні — це швидкість. Європейські країни мають не просто реагувати на кожен окремий випадок, а діяти рішучіше, швидше обмінюватися інформацією та чітко показувати Росії, що на її дії буде відповідь:
«По-перше — відповідь насамперед має бути швидшою. Коли Німеччина ухвалює рішення про закриття консульства і дає три тижні російським шпигунам, — це занадто слабка реакція. [...] Реакція має бути рішучою».
Окремо експерт наголошує на необхідності швидшого обміну інформацією між європейськими спецслужбами та Україною.
«По-друге — перевірка громадян Росії. По-третє — швидший обмін інформацією між європейськими спецслужбами та Україною. Це дуже важливо, тому що нам часто бракує інформації з України, зокрема про чоловіків, які раніше служили у війську або були пов’язані зі збройними чи кримінальними угрупованнями. Ми маємо знати, де ці люди зараз перебувають, — наголошує Александр Олех. — Ще один важливий елемент — необхідність симетричної відповіді Росії, яка, на мою думку, розуміє лише мову сили. Росія не повинна вважати, що ми не здатні їй відповісти. Якщо вона порушує наш повітряний простір, ми також можемо відповісти порушенням її повітряного простору. Саме в цьому контексті йдеться про ядерну парасольку та закупівлю далекобійних ракет — щоб показати Росії, що ми також маємо можливість завдавати ударів, зокрема по Москві».
За останні роки європейські країни неодноразово повідомляли про диверсії, спроби підпалів, вибухи та інші дії, які пов’язували з російськими спецслужбами. За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, тепер Москва посилює цю тактику у відповідь на розширення військово-технічної підтримки України.
«Показовими є підриви навесні військових складів у Чехії, які мали забезпечувати потреби Сил оборони України, замах на представника оборонного сектору Болгарії, а також диверсії у Великій Британії та Німеччині. Аналогічні дії ми бачимо в Польщі, періодично — у Румунії та країнах Балтії. Тобто це, на жаль, уже стала тактика і практика дій російських спецслужб. Росія намагається перешкодити постачанню озброєння та послабити підтримку України, тому переносить диверсійну активність на територію дедалі більшої кількості європейських країн. Це свідчить про те, що Російська Федерація пішла на так зване "підвищення ставок" — на ескалацію напруги, мета якої полягає у політичному та військовому тиску на країни НАТО, щоб змусити їх відмовитися від подальшої підтримки України», — пояснює Дмитро Снєгирьов.
Водночас Росія продовжує масштабні удари по українських містах та критичній інфраструктурі. Київ, Одеса, Дніпро та інші регіони регулярно зазнають комбінованих атак із застосуванням ракет і безпілотників. Україна у відповідь також активніше наносить удари по території Росії — насамперед по об’єктах, пов’язаних із її військовим потенціалом, енергетикою, логістикою та економікою. На цьому тлі виник і новий ризик — для цивільної авіації.
1 вересня президент України Володимир Зеленський попередив авіакомпанії, страховиків та іноземні уряди, що російський повітряний простір стає небезпечним. Наступного дня Україна офіційно повідомила про це Міжнародну організацію цивільної авіації — ICAO, закликавши враховувати зростання ризиків для цивільних бортів. Ключова теза Києва полягає в тому, що небезпека виникає через роботу російської протиповітряної оборони під час відбиття українських ударів, а також через ризик помилкової ідентифікації цивільного літака як ворожого безпілотника.
За словами аналітика, саме робота російської ППО в умовах дедалі масштабніших українських ударів створює додаткову небезпеку для цивільної авіації:
«Ми вже маємо приклади такої небезпеки. Це збиття азербайджанського авіалайнера, внаслідок якого загинули 38 людей. Літак був уражений російською системою протиповітряної оборони. У березні цього року в Московській області також розбився легкомоторний літак, екіпаж якого загинув. За повідомленнями російських джерел, його могли помилково прийняти за український безпілотник. Тобто цивільні борти можуть стати об’єктами атаки російської ППО, якщо їх знову переплутають із дронами».
Але, на думку аналітика, проблема може бути ще ширшою. Ідеться вже не тільки про випадкове ураження цивільного літака під час роботи ППО, а й про потенційне використання ситуації для провокацій.
«У разі будь-якої ракетної чи дронової небезпеки, відповідно до правил, повітряний простір має закриватися. Якщо Росія цього не робить, відповідальність за безпеку польотів лежить на російській стороні. Водночас Україна наразі масштабує удари по території Росії — причому це вже не лише центральні райони, а й значно глибші території, аж до Уральського федерального округу.
І тут є ще одна небезпека — Росія може використати цю ситуацію для операцій "під чужим прапором". Наприклад, цивільний борт західної авіакомпанії може бути знищений російськими засобами ураження, після чого відповідальність спробують покласти на Україну. Тим паче, що Росія вже має трофейні українські безпілотники, які, за повідомленнями, може використати для провокацій. Такий сценарій потребує особливої уваги», — додав Дмитро Снєгирьов.
Повна версія матеріалу у прикріпленому аудіофайлі та на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер/ Тарас Андрухович