З Україною Романа Дрипса, головою правління Фонду Dryps, ініціатором проєкту «Академія воєнної стійкості» пов’язує понад тридцять років життя. Половину цього часу він провів саме там, працюючи, будуючи професійні та дружні зв’язки. Паралельно з бізнесовою діяльністю та роботою в Польсько-українській господарчій палаті він системно залучений до гуманітарних ініціатив.
«Мій виклик — це нішеві ініціативи там, де допомога справді критично потрібна, але її бракує», — пояснює він.
Так з’явився фокус на людях з інвалідністю внаслідок війни, зокрема на тих, хто втратив кінцівки. За словами Романа Дрипса, початковий етап реабілітації після ампутації здебільшого зосереджений на фізичному відновленні, передусім на тому, щоб людина могла самостійно пересуватися. Водночас в Україні майже відсутні як чіткі системні регулювання, так і підготовлені фахівці, які б комплексно працювали з психологічним станом таких пацієнтів — із тим, що відбувається в їхній свідомості після пережитої травми. Адже в середині людини зосереджені найглибші та найскладніші наслідки війни: посттравматичні стресові розлади, фантомні болі, депресія та постійне відчуття неповноцінності.
«У роботі з такими пацієнтами потрібні спеціально підготовлені фахівці — цивільні та військові психологи, які розуміють специфіку травм, отриманих унаслідок бойових дій, і вміють працювати саме з цією категорією людей. Однак в Україні таких спеціалістів бракує. Саме тому проєкт "Академія воєнної стійкості" зосереджений на створенні курсів післядипломної підготовки — практичних тренінгів, які дадуть змогу насамперед українським клінічним психологам набути необхідних знань і навичок для фахової роботи з пацієнтами після ампутацій», — розповідає Роман Дрипс.
Проєкт перебуває на високому етапі готовності. Над ним працює міжнародна команда з України, Польщі, США, Канади, Австралії та Ізраїлю. Усі залучені експерти одностайно підтверджують, що ця програма дуже актуальна для України.
«Команда проєкту "Академія воєнної стійкості" вже налічує понад 20 осіб, зокрема соціологи, психологи, психіатри, правові експерти, біофізик, нейробіолог із США, а також спеціалісти з інформаційної безпеки та перекладачі. Крім того, проєкт отримав підтримку одного з польських медичних закладів Collegium Medicum, який надав спеціалізоване програмне забезпечення віртуальної реальності для дистанційних консультацій між психологами та пацієнтами. Наразі ми адаптуємо його українською мовою і впровадимо в програму як практичний інструмент для психологів і пацієнтів», — зазначає Роман Дрипс.
Він пояснює, що підготовка відбуватиметься відповідно до навчальних стандартів Євросоюзу, а після завершення учасники отримають сертифікат європейського медичного навчального закладу. Навчальні сесії планують проводити в Польщі, Україні, а також, імовірно, у Литві. До участі в програмі відбиратимуть групу психологів і тренерів, які мають пройти справді ґрунтовну підготовку, адже вимоги до учасників будуть доволі високими. Програма навчання триватиме шість місяців і передбачає одночасну підготовку до 50 психологів. Цей проєкт довготривалий та розрахований на підготовку великої кількості спеціалістів і може стартувати вже навесні.
«Навіть після завершення війни проблема не зникне, Україна, на жаль, ще тривалий час залишатиметься замінованою, і кількість людей з травмами та ампутаціями зростатиме. Саме тому "Академія воєнної стійкості" задумана не як разова акція, а як довготривала системна ініціатива», — зауважує Роман Дрипс.
Повну версію матеріалу можна послухати у прикріпленому аудіофайлі та на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер