Росія не демонструє готовності зупиняти війну, а навпаки — може готуватися до нового етапу ескалації. Про це в інтерв’ю повідомив керівник Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко, коментуючи останні сигнали української розвідки та перспективи переговорного процесу. За його оцінкою, нинішній рівень тиску на Кремль залишається недостатнім, тоді як Москва одночасно готується до продовження бойових дій і намагається зберегти можливість для дипломатичного маневру. Москва грає на два сценарії. На думку Олексія Буряченка, публічні сигнали української розвідки варто розглядати не лише як оцінку військових планів Росії, а й як своєрідний сигнал міжнародним партнерам. Йдеться про те, що Кремль не відмовився від стратегії війни, а тому спроби домовитися з Путіним без посилення тиску можуть не дати результату.
«Нинішнього тиску на Путіна недостатньо. Москва одночасно розігрує два сценарії: справді планує мобілізацію і, найімовірніше, готуватиме посилення ескалаційних дій щодо країн ЄС і НАТО, зокрема й Польщі», — зазначив експерт.
Окрему увагу він звертає на можливі мобілізаційні плани Росії. За його оцінкою, Москва може восени провести масштабний набір — від 300 до 500 тисяч людей після виборів до Держдуми. Такий сценарій свідчив би про те, що російське керівництво розраховує не на швидке завершення війни, а на продовження протистояння та накопичення ресурсів.
Водночас Олексій Буряченко вважає, що Кремль може паралельно підтримувати видимість дипломатичної активності, намагаючись впливати на американську політику та переговорний процес.
«Путін вкотре намагається обдурити Трампа. Що б він зараз не робив — чи то через Кушнера, чи то через Марко Рубіо — бажаного для себе результату Трамп не отримає. У Росії також чудово розуміють, що нинішніх санкційних заходів, спрямованих на те, щоб змусити Путіна до миру, недостатньо. Ідеться не лише про українські, американські чи європейські санкції», — наголосив політолог.
Саме тому, за словами Олексія Буряченка, західним партнерам необхідно визначити чітку рамку майбутніх переговорів. Експерт припускає, що певне зондування можливостей для відновлення переговорів уже може відбуватися неформальними каналами. Однак до переходу до офіційної дипломатичної фази, на його думку, необхідно зрозуміти, чи існують реальні передумови для домовленостей.
«Водночас реальність така, що, як на мене, існує певне вікно можливостей для завершення гарячої фази війни до президентських виборів у США. Але це вікно надзвичайно вузьке. Умовно кажучи, воно може відкритися після зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном наприкінці вересня у Сполучених Штатах і, безумовно, закриється після проміжних виборів у США на початку листопада», — зазначив експерт.
Росія продовжує масовані удари по українських містах, тоді як українська ППО працює в умовах критичної нестачі ракет-перехоплювачів. Окремі українські установки Patriot змушені простоювати через дефіцит боєприпасів.
Україна звертається по допомогу до країн-партнерів, зокрема й до Польщі, яка вже передавала Києву ракети для Patriot. Варшава наразі розглядає можливість нової передачі, однак остаточного рішення ще не ухвалено. Про це в ефірі Польського радіо 24 заявив заступник міністра національної оборони Польщі Цезари Томчик.
«Жодних рішень щодо цього ще не ухвалено. У майбутньому час покаже. Я лише хотів би звернути увагу на те, що Польща до цього часу передала Україні кілька ракет для систем Patriot із сотень одиниць, які ми маємо... Такі рішення ухвалюються на найвищому рівні. Якщо з цього приводу буде що повідомити громадськості, ми обов’язково це зробимо», — заявив Цезари Томчик.
Водночас навіть позитивне рішення партнерів про передачу ракет не означає, що їх можна буде швидко отримати. Проблема значно ширша: перехоплювачів бракує не лише Україні — обмеженими є й західні запаси, а нарощування виробництва потребує часу. Тож питання полягає вже не тільки в тому, хто готовий допомогти Україні, а й у тому, чи є чим допомагати. Як Україна зможе впоратися із цією ситуацією самотужки — наразі невідомо. І час працює не на її користь. Як зазначив в ефірі Польського радіо 24 експерт з питань авіації та оборони, оглядач видання Raport Бартош Ґловацький, нинішня війна все більше перетворюється на класичну війну на виснаження.
«Щоб не створювати надто оптимістичної картини, варто сказати відверто: ситуація далеко не така проста. Захід також стикається з проблемою нестачі ракет. Згадаймо відому фразу: такі ракети не купують у магазині — їх потрібно виготовити. Нинішня війна дедалі більше перетворюється на війну виснаження, насамперед у сфері виробництва та матеріальних ресурсів. Переможе той, хто зможе виробляти більше, швидше поповнювати запаси і довше підтримувати власний оборонний потенціал. Саме виробничі спроможності стають одним із головних чинників, які визначатимуть результат цього конфлікту», — підсумував Бартош Ґловацький.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер