Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

wyłączenie banerów

Православне Різдво, українські та румунські танці

У першій частині я хочу передати всім нашим українським братам і сестрам найкращі побажання завтрашнього святкування Різдва Христового в Православній і Греко-Католицькій Церквах. Наші східні сусіди, як і ми, співають різдвяні колядки, і такі пісні прозвучать у сьогоднішньому ефірі. З іншого боку, в Польщі триває карнавал, тому я розповім вам трохи про танці, але не про найвідоміші — оберек і польку. Ми підемо танцювати в Курпіє і дізнаємося про місцеві танці — поволняк, фафур, стара баба або олендер. Zobacz więcej na temat: 

Колядники та спектакль «Героди»

Сьогодні я розповім слухачам про виставу «Героди», яку ставлять колядники. Це дуже популярне в багатьох частинах Польщі, не дуже тривале видовище, головним героєм якого був цар Ірод, а змістом його були духовні дилеми та «візити» різних людей — у тому числі його воїнів, диявола, смерті тощо. Персонажів грали костюмовані колядники, які декламували повторювані рядки з незапам'ятних часів і співали відповідні пісні. У другій частині передачі я наведу кілька колядок із далеких куточків нашої земної кулі — адже Різдво святкують на всіх континентах, а різноманітність стилів колядок велика Zobacz więcej na temat: 

Народні колядки

Цей ефір буде присвячений колядкам, адже він припадає на саме Різдво. Але це будуть не загальновідомі колядки, а менш популярні й не менш красиві — традиційні, сільські. Це будуть як пісні, які співають на святвечірній вечері, так і ті, які виконують колядники, котрі ходять по селу. Відзначу також поширеність народних танцювальних ритмів у колядках. Zobacz więcej na temat: 

Духові інструменти у сільській музиці

Сьогодні останній випуск, присвячений сільським інструментам — духовим інструментам. Крім дуд, котрі мають дуже давнє походження, більшість духових інструментів з’явилася в польській народній музиці відносно недавно (якщо можна визначити принаймні 100-річний період як «недавно»). Це трубки, тромбони і всілякі «труби», які зустрічаються, наприклад, в духових оркестрах, так і дерев'яні — кларнети, саксофони і зрідка флейти Zobacz więcej na temat: 

Гармонія у сільській музиці

Сьогодні запрошую на зустріч із родиною гармонії. Варто пам'ятати, що гармонія - це не те саме, що акордеон, хоча ці терміни іноді використовуються як синоніми. З рештою згадаємо й акордеон, адже він давно прижився у селі. Проте головними «героями» будуть гармоні різних типів. Zobacz więcej na temat: 

Дудова музика

Перед вами наступна зустріч з сільськими інструментами. Сьогодні дуди і вся дудова pодина. Слід пам’ятати, що в Польщі ми маємо аж вісім типів цих інструментів – дуди буковсько-косцянського типу, великопольські волинки равицько-гостинського типу, сьєршеньки, козіол білий, козіол чорний, живєцькі дуди, сілезькі ґайди та коза подгалянська. Як пише один із старих літописців, у доскрипкові часи в кожній корчмі «мусить бути дудар і скрипаль». Zobacz więcej na temat: 

Будинки у сільському господарстві

Сьогодні я розповім нашим молодим слухачам про різні господарські споруди. Спочатку хата. У минулому це була так звана "курна хата". Хоча це важко сьогодні уявити, але колись були поширені хати з відкритим вогнищем (не було печі), та ще й димоходу не було! Дим виривався через найвищу точку даху, але також поширювався по хаті. Крім того, в господарстві були: стодола, корівник, курник, стайня, іноді свинарник. Колись тварини іноді жили в одній будівлі зі своїми господарями. Сьогодні ми познайомимося з усіма найважливішими будівлями у господарстві, почуємо про них і пісні. Zobacz więcej na temat: 

„(...) gdzie dusze z grobów powstają”

23 stycznia 1814 r. w Teatrze Narodowym odbyła się premiera opery „Szarlatan czyli wskrzeszenie umarłych” Karola Kurpińskiego. Jak podaje H. F. Nowaczyk, autor publikacji „Chopin w podróży”, sceny ze zmarłymi, odżywającymi i powstającymi z grobu, tkwiły w pamięci i wyobraźni Chopina. Kompozytor w liście do swego przyjaciela Tytusa Woyciechowskiego, opisując scenę z „Roberta Diabła” Meyerbeera wystawionego w Operze Paryskiej [1831], wspomniał o dwuaktowej operze Kurpińskiego, którą obaj oglądali w Warszawie w roku 1827. Według Chopina, dusze wstające z grobów budziły większą grozę na widowni (także z powodu swojej liczebności), niż wskrzeszenie umarłych w „Szarlatanie” Kurpińskiego. W „Gazecie Korespondenta Warszawskiego i Zagranicznego” z roku 1827 pojawił się anonimowy artykuł opisujący wznowienie tej opery na deskach Teatru Narodowego. Autor wyrażający podziw dla znakomitego talentu Kurpińskiego, napisał: „ […] Dzieło naszego rodaka, daje wyobrażenie rzetelnych trudności, jakie napotyka artysta krajowy w swej Ojczyźnie”. (md)  Zobacz więcej na temat: