X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Baltic Pipe: газ Путіна буде непотрібним

06.05.2020 19:00
Як Польща завдяки майбутньому газогону Baltic Pipe має намір звільнитися від «газового зашморгу» РФ і допомогти країнам регіону стати менш залежними від російського газу
Аудіо
Президент РФ ПутінPAP/EPA/ALEXEI DRUZHININ / SPUTNIK / KREMLIN POOL

Baltic Pipe, тобто Балтійський газопровід, зєднає Норвегію, Данію та Польщу. Президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що 30 квітня польська компанія Gaz-System підписала контракт із італійською фірмою Saipem Limited на виконання робіт пов’язаних із прокладанням газопроводу дном Балтійського моря. Вартість договору із італійським концерном – 280 мільйонів євро. Економісти та політики вже давно припинили наївне мислення про так звані «ринкові» ігри Росії Путіна на газовому ринку Європи. Тому польська влада присвячує таку велику увагу альтернативним джерелам поставок до Польщі енергоносіїв. 1 жовтня 2022 року газопровід почне транспортувати сировину до Польщі.

Уповноважений уряду з питань будови стратегічної енергетичної інфраструктури, міністр Пйотр Наїмський нагадав, що Польща вже давно планувала збудувати газопровід із Норвегії:

«Кабмін Об’єднаної правиці, уряд прем’єрки Беати Шидло та уряд прем’єра Моравєцького – це уряди, які разом із паном президентом продовжують проєкти попереднього кабміну Права і справедливості, а також урядів на зламі 1990-их та 2000-их років. Тоді нам це не вдалося, але вдається нині. Це фундамент польської енергетичної безпеки, і тепер ми починаємо будівництво – це вже останній етап».

Президент Анджей Дуда вважає, що експерти дуже професійно підготували весь проєкт:

«Згідно з планом, 1 жовтня 2022 року газопровід Baltic Pipe має бути задіяний. Я надіюся, що дата буде дотримана, і в кожному разі я з великим задоволенням можу сказати, що досі всі терміни збережені й інвестиція у розумінні планування та адміністрації – тобто отримання необхідних дозволів – розвивається згідно з графіком. Надіюся, що терміни будівництва також будуть дотримані».

Останній етап втілення у життя будівництва газопроводу з Норвегії до Польщі – це не єдина погана новина для Москви. Німецьке Федеративне агентство транспортних мереж відхилило клопотання консорціуму Nord Stream 2 про виключення будованого ним газопроводу із списку проєктів, які не підлягають законодавству ЄС. Прихильники Nord Stream 2, зокрема в Німеччині, намагалися скористатися нагодою пандемії коронавірусу і реалізувати російські інтереси в Європі. Польський євродепутат Яцек-Саріуш Вольський переконаний, що тиск на лобістів російських інтересів у Європі має сенс:

«Зусилля тривали довго. Вони хотіли довести, що незавершений газопровід був закінчений, проте були використані різні юридичні хитрощі. Ми, тобто противники Nord Stream 2, однозначно казали, що такі витівки не пройдуть. Були надіслані дуже чіткі сигнали, що це опротестують польські підприємства. Цей тиск мав сенс, бо однак інша сторона визнала, що це було би надто ризиковано і надто політично дорого», – підбив підсумки провалу російського лобі в Німеччині євродепутат Яцек Саріуш-Вольський.

Проблеми людей Путіна з будівництвом Nord Stream 2, прокладання польсько-норвезького газопроводу – все це має обмежити російський диктат на європейському ринку енергоносіїв. Польська влада пишається своїм досягненням, – заявив президент Дуда:

«Фірма Saipem займатиметься прокладанням трубопроводу дном Балтійського моря – між Данією та Польщею. Інвестиція почнеться водночас на узбережжі Данії та Польщі. Якщо говоримо про повну диверсифікацію поставок газу до Польщі, якщо говоримо про повну незалежність Польщі від Росії як споживача газу – то це величезний крок на шляху до повної незалежності. Компанія Gaz-System працює нині на двох основних гілках, коли йдеться про газову незалежність: це газовий термінал імені президента Лєха Качинського в Свіноусті, який нині розбудовують, щоб його пропускна спроможність досягла 17,5 млрд кубометрів газу на рік – такого результату ми досягнемо незабаром, бо інвестиція вже реалізована. Натомість другим елементом великої диверсифікації постачання газу є так звані Північні ворота, тобто власне Baltic Pipe, будова якого розпочинається, і це дуже радісна звістка».

Як наголосив президент Дуда, міністр Пйотр Наїмський проявив велику послідовність у втіленні в життя енергетичних проєктів. Говорить міністр Наїмський:

«Нам вдалося втілити те, що багато хто вважав нездійсненною мрією. Сполучення Польщі із норвезьким шельфом, із джерелами газу в Норвегії стає фактом. Ми нині перебуваємо на, можна сказати, кінцевому етапі, але він триватиме ще два роки, оскільки таке будівництво мусить тривати саме стільки часу», – сказав міністр Наїмський.

Президент Дуда не приховує, що Baltic Pipe стане великим шансом на диверсифікацію джерел поставок також для сусідніх держав:

«Річна транзитна потужність цього газопроводу – близько десяти мільярдів кубометрів газу, це величезна частина польського попиту на газ, але водночас ми матимемо набагато більші можливості прийняття газу, ніж є наші потреби. Ми це робимо, бо хочемо стати великим газовим габом для нашої частини Європи. Це наш великий план, щоб ми не лише приймали газ для своїх потреб, але також для того, щоб стати державою, яка через свою газотранспортну мережу в Польщі, завдяки зовнішнім можливостям отримання постачань, буде в змозі гарантувати енергетичну безпеку також іншим державам».

Президент Дуда наголосив, що Baltic Pipe дає великі шанси також Україні:

«Це також елемент величезного проєкту співробітництва у рамках Тримор’я, бо ми будуємо газові інтерконектори, що дозволять постачати газ також сусіднім державам, які співтворять проєкт Тримор’я, а також Україні. Дуже важливо, що Польща буде одним з гарантів енергетичної безпеки України, яку, як відомо, роками шантажувала Росія. У зв’язку з цим, цей елемент також дуже вагомий для суверенітету та повної незалежності України».

Польща та Україна мають дуже негативний досвід у відносинах з Росією щодо безпеки постачання газу. Нещодавно Польща виграла судовий спір із Ґазпромом стосовно завищених росіянами цін на газ. Віцеміністр державних активів Януш Ковальський в інтерв’ю Польському радіо нагадав, що лише жорстка позиція у співробітництві з Ґазпромом дає результат.

«Для Польщі позитивний вирок Міжнародного арбітражного суду в Стокгольмі, який присудив нам 1,5 млрд доларів за рахунок переплачених коштів у рамках Ямальського контракту. Росіяни мусять нам віддати понад 6 мільярдів злотих. Вони не лише надсилали сигнали, але демонстративно відправляли фактури за старими ставками і не дотримувалися вироку Стокгольмського арбітражу. Тільки наша рішуча заява – Міністерства державних активів – дала результат. Подібно, як українці, які виграли у Ґазпрому 2 мільярди 600 мільйонів доларів і ввели так зване жорстке стягнення, тобто переймали європейські активи Ґазпрому, такі як: Nord Stream 1, Nord Stream 2, South Stream чи Blue Stream. Ми пішли цим же ж шляхом – після нашої жорсткої заяви про стягнення, росіяни впродовж кількадесяти годин поступилися і змінили свою політику – погодилися з рішенням Арбітражного суду. Хоча, я хочу однозначно сказати, що якщо вони хоча б один раз спробують повернутися до намагань недотримання вироку Арбітражного суду в Стокгольмі, то наша відповідь як польської держави буде негайною, рішучою і жорсткою», – пояснив віцеміністр державних активів Януш Ковальський.

Будівництво Baltic Pipe, перемога над Ґазпромом у Стокгольмі насамперед України, а опісля Польщі – все це чимало змінило на ринку газу в Європі. Диктат Росії стає проблемою самої Росії.

Андрій Рибалт

Україна пропонує Польщі допомогу з газом у разі проблем з Росією

01.05.2020 15:00
За інформацією порталу biznesalert.pl, також на польсько-українському кордоні планують запустити віртуальну точку з'єднання газотранспортних систем обох країн

Експерт: Baltic Pipe робить Польщу незалежною від Росії

04.05.2020 18:55
Газогін Baltic Pipe з Норвегії та Данії до Польщі дозволить стати полякам незалежними від постачання російського газу; побудову інвестиції почнуть у найближчі дні, а завершать у жовтні 2022 року

Пйотр Наїмський: Коронавірус не порушить будівництва Baltic Pipe

05.05.2020 10:55
Уповноважений уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури повідомив, що робота при будівництві газопроводу відбувається згідно з графіком

Польща володіє уже 31 концесією на норвезькому шельфі

05.05.2020 20:35
Придбання Польською нафтогазовою компанією додаткових двох концесій на норвезькому шельфі збіглося у часі із заявою про початок побудови газогону Baltic Pipe

Литва стежить за посиленими зусиллями Росії з дестабілізації ситуації

05.05.2020 21:30
Президент Литви Ґітанас Науседа запевнив генсека НАТО, що, попри коронавірусну кризу, його країна надалі призначатиме 2% ВВП на оборону