«DGP»: НАТО каже Росії «ні», Росія каже «ні» НАТО

Кремль вимагає блокування можливості вступу України до Північноатлантичного альянсу. Генеральний секретар НАТО чітко наголосив, що це не буде рішення Москви, - пише на своїх шпальтах «Dziennik Gazeta Prawna»

Перед самітом міністрів закордонних справ країн НАТО у Ризі

PAP/EPA/TOMS KALNINS

Путін зажадав від США та їхніх союзників юридичних гарантій, що не буде подальшого поступу Альянсу та схід, чим чітко висловив свій спротив членству України в НАТО, а також виступив проти побудови американської бази в Редзикові у Польщі.

Як читаємо у виданні, важко повірити у випадковість цих заяв Путіна, оскільки у середу у Ризі завершилася зустріч міністрів закордонних справ НАТО, де однією з головних тем була велике скупчення російські військ на кордонах з Україною. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ попередив, що будь-яка агресія матиме високу ціну і буде мати для Росії серйозні економічні та політичні наслідки. Він теж додав, що немає чогось такого як «російська сфера впливу» і що рішення про те, чи Україна буде членом НАТО, прийматиметься Україною та країнами Альянсу, а не Москвою. Видання теж нагадує, що раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба ствердив, що членство України в НАТО є історично неминучим.

Подібно, хоча менш категорично, висловився держсекретар США Ентоні Блінкен, який заявив про «глибоку стурбованість підготовкою Росії». «Подібні речі ми бачили у 2014 році. Тоді також було нагромадження сил та посилення дезінформації, аби виправдати агресію. Ми не знаємо, чи президент Путін вже прийняв рішення про вторгнення в Україну. Але ми знаємо, що він створив можливості для швидкого виконання такого рішення. Ми готуємося до різних сценаріїв», - сказав політик. Блінкен додав, що у випадку агресії Росія заплатить високу ціну, а санкції будуть значно сильнішими, ніж після агресії 2014 року. Він назвав теж тезу про те, що Україна «загрожує Росії» «кепським жартом» і водночас застеріг Київ від ескалації конфлікту.

Очільник варшавського офісу аналітичного центру German Marshall Fund Міхал Барановський написав у Твіттері, що серед учасників зустрічі переважало переконання, що зосередження російських сил є безпрецедентним, а НАТО не хоче повторити помилку 2014 року і воліє ефективно стримувати Росію. «Ключем є те, як у цій ситуації поведуться американці. Альянс надіслав чіткий сигнал, що Україна отримає економічну та політичну підтримку і двозначні сигнали, що отримає також військову підтримку. На мою думку, ми дійшли до переломного моменту», - написав експерт.

«Росія чітко сигналізує, про що їй йдеться, тобто про те, аби Україна залишилася поза західними структурами безпеки. Путін очікує закриття дверей для України, але я не вважаю реальним, що НАТО відмовиться від політики відкритих дверей», - коментує доктор Войцєх Лоренз, експерт із безпеки у Польському інституті міжнародних справ.

Утім як пише газета, проблемою є те, що Росія для досягнення своїх цілей, а також є нині взяття контролю або принаймні дестабілізації України, не боїться застосувати реальну силу і військо, а західні держави у цьому набагато стриманіші. І якщо Велика Британія та Канада чітко задекларували бажання будь-якої підтримки Києва, робить це теж Варшава, то важко уявити собі ситуацію, у якій німецькі політики підтримуватимуть радикальні кроки проти Москви, а тим більше німецька громадська думка.

Як нагадує видання, сьогодні відносини між НАТО і Москвою найгірші від часів холодної війни, а риторика Росії стає все більш агресивною. «Якщо до цього додати кризу на кордоні з Білоруссю, то видно, що Москва прагне до загострення. І сьогодні, попри декларативні запевнення про те, що Альянс згуртований та сильний, не можна виключити, що Путін досягне своїх цілей», - із сумом припускає «Dziennik Gazeta Prawna».

«Dziennik Gazeta Prawna»/Т.А.