У понеділок, 21 вересня, «Gazeta wyborcza» публікує розгорнуте інтерв'ю із директоркою Українського інституту книги та колишньою організаторкою Форуму видавців у Львові Олександрою Коваль.
Олександра Коваль розглядає книжкову сферу не просто як бізнес чи елемент культури, а як невіддільну складову національної безпеки. Вона прямо зазначає: якщо армія захищає кордони фізично, то українська книга тримає оборону в головах людей.
Одним із найважливіших зрушень, про які йдеться в інтерв'ю, є остаточний розрив із російським культурним полем. Процес, який мляво тривав роками, після повномасштабного вторгнення завершився моментально. З полиць книгарень та бібліотек зникли російські видання, натомість виник колосальний попит на якісний україномовний продукт.
Олександра Коваль описує це як справжній ментальний зсув: люди свідомо обирають українську історію, біографії визначних діячів, військові мемуари та сучасну художню прозу. Навіть молодь, яка раніше споживала контент в інтернеті, завдяки трендам у соцмережах на кшталт BookTok, масово пішла до книгарень за паперовими новинками. Це створило унікальну ситуацію, коли попит на українську книгу всередині країни досяг історичного максимуму.
Проте за цим патріотичним бумом стоїть драматична боротьба українських видавців за виживання. Директорка Інституту книги відкрито говорить про катастрофічні виклики: руйнування найбільших друкарень у Харкові під ворожими обстрілами, втрату складів, дефіцит сировини та стрімке подорожчання паперу. Додається сюди й кадровий голод через еміграцію фахівців та мобілізацію. Попри це, галузь демонструє неймовірну адаптивність, а держава намагається підставити плече. Інтерв'ю у «Газеті Виборчій» звучить як потужний заклик до європейської спільноти: підтримка українського книговидання сьогодні — це інвестиція у стійкість усієї європейської культури перед обличчям тоталітарної загрози.
Gazeta wyborcza/Опрацювала Ірина Ящишин