Як щороку, у травні та червні міста Польщі стають переповнені випускниками, що дискутують про матуральні іспити. Цього тижня випускники вже склали матуру на базовому рівні з польської мови, математики, англійської мови та вперше в історії — з української мови. Загалом до іспитів приступило близько 350 тисяч учнів, з яких 10 тисяч — з України.
— Щороку дедалі більше українських учнів складає іспит — говорить педагог Тетяна Байдаченко. Якщо у 2024 році їх було трохи понад 200, то у 2025-му — втричі більше, а зараз за поданими деклараціями очікується значно більша цифра. Причин кілька. По-перше, завершився певний цикл — ті учні, які у 2022 році були змушені переїхати до Польщі, закінчили технікуми або ліцеї і тепер складають матуру. По-друге, з минулого року в Польщі запроваджено зміни: якщо раніше дитина могла проживати тут, а навчатися дистанційно в Україні, то тепер обов'язково відвідувати польський заклад освіти, — зазначає Тетяна Байдаченко.
— Ми вже кілька років маємо групу українських учнів у нашій школі — говорить директорка VII ліцею ім. Марії Конопніцької в Любліні, Дорота Іваніцька-Пшибиш. Вони вирізняються скромністю та прагненням до навчання. Я захоплена двома сестрами, які зараз навчаються у другому класі — вони прийшли до нас, не знаючи польської мови зовсім. Додаткові заняття з польської для іноземців, які були гарантовані для молоді з України, дали чудові результати. Цьому також сприяло терпляче та доброзичливе ставлення нашого педагогічного колективу. Ці дві сестри — живий доказ того, що можна вивчити мову з нуля: у другому класі вони вже впевнено справляються з програмою та отримують дедалі кращі оцінки. А це справді непросто — зрозуміти контекст і метафори польської мови є серйозним викликом, але вони з ним чудово справляються, — зазначає Дорота Іваніцька-Пшибиш.
— Я пишаюся нашими дітьми — вони гідно долають усе те, що постало перед ними — вказує Тетяна Байдаченко. У навчальному році 2024–2025 спостерігалося певне зниження успішності. Причина в тому, що у 2024 році програми ще були адаптовані під пандемію, тож результати були вищими — і не лише серед українців, але й загалом. У 2025 році, хоча українських учнів прийшло втричі більше, вони написали приблизно на тому ж рівні — незважаючи на те, що екзамен із польської мови вже було запропоновано без адаптацій, а програма з математики дещо ускладнена. Загальне незначне зниження результатів спостерігається й серед польських учнів — підкреслює педагог Тетяна Байдаченко.
— Польська мова — це справжній виклик — додає Тетяна Байдаченко. За короткий час потрібно не лише засвоїти програму, але й опанувати польську термінологію з різних предметів. До того ж учні пишуть твір — 300 слів. Твір — це не просто знання правил, це вміння мислити польською та швидко викладати думки на папері. Додатковим чинником є стрес: дитина складає іспит в іншому середовищі, і навіть маючи достатній багаж знань, усе одно відчуває напругу, — говорить Тетяна Байдаченко.
— Запровадження української мови як іноземної — це безумовно важливий і знаковий крок — вказує доцент Інституту славістики Польської академії наук Павел Левчук. Це можливість вивчати українську впродовж усього ліцею, а підсумком навчання може стати випускний матуральний іспит на трьох рівнях — базовому, розширеному та двомовному. Як говорила Ліна Костенко: кожен фініш — це по суті старт. У цьому випадку — старт до повноцінного входження української мови в польську систему освіти, — зазначає доцент Інституту славістики Польської академії наук Павел Левчук.
Іспит базового рівня складають 139 осіб письмово. Усна частина відбудеться відповідно до графіку окружних екзаменаційних комісій — наприклад, у Кракові 19 травня, у Любліні — 26 травня. Розширений рівень обрали 353 учні, двомовний — 64.
— Це важливо для всього українського народу, для нашої держави і для кожного учня, який обрав українську — говорить Тетяна Байдачанко. Крім того, це має практичне значення для вступників: скласти українську як іноземну — за дещо спрощеною програмою — значно легше. А відтак наші діти можуть розраховувати на вступ до престижних університетів, — підкреслює Тетяна Байдачанко.
Учні з України можуть також навчатись згідно з проєктом, що реалізується Міністерством освіти і науки України, — «Українознавчий компонент». Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на дітей, що паралельно навчаються за кордоном і здобувають українську освіту. Програма забезпечує вивчення ключових українських предметів та офіційне визнання результатів навчання після повернення в Україну. У межах цієї програми учні навчаються зокрема української мови, історії України та географії.
Інна Ясніцька