Це був один із найбільших військових парадів у Польщі. Як і щороку подія відбулася у День Війська польського. Урочистості були розділені на дві частини: одна частина офіційних заходів відбулася у Варшаві, інша — у Гдині. У Варшаві в параді взяли участь близько 2 тисяч військовослужбовців, а також 300 одиниць військової техніки, серед яких танки K2 Black Panther, Abrams та комплекси Patriot. У небі над столицею пролетіли винищувачі F-35 та вертольоти Black Hawk. Також у параді взяли участь винищувачі Військово-повітряних сил Німеччини — як знак солідарності та єдності союзників.
Спочатку можна було побачити колони військовослужбовців, які представляли майже всі військові формування Польщі — представників окремих видів Збройних сил, зокрема Сухопутних військ, Повітряних сил, Військово-морських сил та Сил територіальної оборони, а також представників Сил спеціальних операцій. Після цього пройшла колона військової техніки. Окрім танків, на параді з’явилися інші види броньованих бойових машин — насамперед колісні бронетранспортери Rosomak у різних модифікаціях. Протягом останніх років на парадах також були представлені перші Borsuk — нові бойові плаваючі машини піхоти, які виробляються в Польщі та мають замінити застарілі радянські БМП-1.
Натомість у Гдині на честь Дня Війська Польського відбувся морський парад. У Гданській затоці були представлені кораблі Військово-морських сил. Загалом у спеціальному строю в параді взяли участь понад 20 польських та союзницьких кораблів. Зокрема, там можна було побачити польські фрегати класу Oliver Hazard Perry, які після виведення зі складу ВМС були передані Польщі Сполученими Штатами на початку XXI століття. Також водами затоки пройшли командний корабель ORP Kontradmirał Xawery Czernicki та рятувальні кораблі ORP Piast і ORP Lech.
«Паради з нагоди Дня Незалежності чи, у цьому випадку, Війська Польського мають на меті, з одного боку, продемонструвати силу і потужність польської армії, щоб громадяни цієї країни, тобто Польщі, почувалися безпечно, а з іншого боку — також для стримування потенційного противника, — говорить політолог, директор Центру Східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, професор Валентій Балюк.
— У цьому випадку цим потенційним противником є, звісно, Російська Федерація та її імперіалістична політика, що також прозвучало під час урочистостей як у Варшаві, так і в Гдині. Наголошувалося на тому, що День Війська Польського, був встановлений з нагоди перемоги у Варшавській битві, коли Військо Польське перемогло більшовиків і таким чином захистило незалежність, — а отже, загроза, що існувала багато років тому, не змінилася.
Сьогодні ми також маємо справу з імперіалістичною політикою Російської Федерації, яка загрожує не тільки Україні, а й Польщі. Тому демонстрація сили для внутрішнього і зовнішнього використання має значення. Однак це, звісно, не найголовніше в політиці безпеки, в оборонній політиці держави».
Військовий парад у Варшаві, 15 серпня 2026 року, ФОТО: PAP/Leszek Szymański
Військовий парад у Польщі відбувається щороку 15 серпня у День Війська Польського. Це свято було встановлене на честь перемоги у Варшавській битві. У 1920 році Польщі вдалося здійснити так зване «Чудо над Віслою», тобто перемогти Червону армію під час польсько-більшовицької війни. Багато істориків вважають, що Варшавська битва входить до 18 найважливіших битв в історії світу. Тоді Польщі вдалося захистити власну незалежність.
Як зазначають історики, якби більшовики перемогли під Варшавою, найімовірніше, це призвело б до розпаду польської держави. Ситуація могла мати наслідки і для інших європейських країн. Ленін розраховував на те, що після захоплення Польщі в Німеччині спалахне комуністична революція. Поширення там більшовизму могло б відкрити більшовикам шлях до Франції та Південної Європи, а можливо, навіть до Англії, де прокомуністичні настрої на той час також були досить сильними.
Представники польської влади — прем’єр-міністр Дональд Туск, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш та президент Польщі Кароль Навроцький — у своїх промовах згадували боротьбу 1920 року та підкреслювали важливість спільної роботи, попри політичні розбіжності, з метою захисту країни.
«Ми знаємо приказку "диявол ховається в деталях", під час цього параду як з боку пана президента, пана прем'єра, так і пана міністра оборони Косіняка-Камиша лунали заяви про дії поза політичними поділами», — говорить політолог, директор Центру Східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, професор Валентій Балюк.
«Звісно, ці заяви важливі, але тут постає основне питання: чи справді наші політики, окрім цих заяв, здатні стати на рівні завдання. І тут йдеться, зокрема, про SAFE — програму, з якої користується Польща, забезпечуючи свої збройні сили. Ми бачимо цю різницю в підході як президента, так і уряду, тобто прем'єра і міністра оборони. І ця різниця чітко прозвучала. І справді, тут міністр оборони підкреслив роль і значення SAFE, який також у перекладі з англійської розуміється як безпека Речі Посполитої. Не викликає сумніву, що союзи включно з Північноатлантичним альянсом, залишаються в нашій стратегії і надалі відіграють дуже важливу роль», — підкреслює Валентій Балюк.
Згаданий раніше SAFE — це фінансовий інструмент Європейського Союзу, спрямований на зміцнення обороноздатності європейських країн. Він передбачає надання державам-членам довгострокових кредитів на вигідних умовах для закупівлі та виробництва сучасного озброєння, розвитку оборонної промисловості та посилення військового потенціалу. Польща є одним із головних учасників програми SAFE. У промовах була відчутна різниця у ставленні до інструменту. Підхід до цієї програми у керівників держави суттєво відрізнявся.
Президент Польщі Кароль Навроцький зазначив, що країна не може замкнути свою безпеку в сейфі, ключі від якого знаходяться в інших столицях Європи, навіть якщо йдеться про дружні та важливі для Польщі столиці. Він також наголосив, що техніка, яка була представлена на параді, — від F-35 та F-16 до танків K2 і Abrams — Польща змогла придбати завдяки податкам, які сплачують поляки. Натомість прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час своєї промови зазначив, що безпека Польщі ґрунтується на чотирьох стовпах: безпечних і надійно захищених кордонах, реальних союзах, економіці, що розвивається, та значних інвестиціях у польську армію.
Він також наголосив, що на ці чотири стовпи постійно хтось намагається зазіхнути — і не лише в Москві, а й у самій Польщі. Серед таких загроз він назвав блокування видатків на озброєння, блокування масштабного проєкту SAFE — 180 млрд злотих для служб, а також спроби посварити Польщу з її найближчими сусідами.
Своєю чергою міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що гаслом цьогорічного відзначення Дня Війська Польського є «Polska SAFE, тобто безпечна Польща». «"S" — це союзи, "A" — армія, "F" — фабрики, "E" — Європа», — сказав очільник Міністерства національної оборони Польщі.
«Попри союз, побудова стійкості, зокрема багаторівневої стійкості Речі Посполитої, а також військової стійкості — річ надзвичайно важлива, — говорить політолог, директор Центру Східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, професор Валентій Балюк. І тут кожен з таборів, як президентський, так і урядовий, підкреслював роль і значення стійкості Речі Посполитої, суверенітету, і таке цікаве формулювання, яке саме сформулював міністр оборони: що потрібно будувати нашу безпеку, а не купувати, бо, звісно, техніку можна і потрібно купувати, але саме ця стійкість Речі Посполитої не може будуватися виключно на купленій техніці.
Цю техніку потрібно виробляти в Польщі, щоб мати ці виробничі потужності в ситуації загрози, в ситуації війни, щоб не чекати на постачання, наприклад, ракет до систем Patriot, щоб мати цю ліцензію і виробляти ці ракети в Польщі. А отже — союз, армія, і, звісно, заводи. І тут правильно поєднали ці два аспекти: сильна армія потребує саме цього промислового тилу, цієї оборонної промисловості, яка працюватиме на потреби армії», — зазначив Валентій Балюк.
Під час параду також очільники підкреслювали, що сучасне поле бою та протистояння між Заходом, зокрема Північноатлантичним альянсом, і Росією вже зовсім інше. Зазначено, що характер і специфіка ведення війни із Росією змінюються. Це вже не лише конвенційна війна. Дуже часто йдеться саме про дії нижче порогу війни. Політики підкреслювали, що альянс має брати до уваги ці загрози, оскільки ми бачимо, як Росія сьогодні діє нижче порогу війни — чи то в Польщі, чи в Литві, чи в Румунії. Також пролунали слова, що важливо дбати про те, щоб Альянс і надалі був здатний адаптуватися до нових викликів і загроз. Президент також наголосив, що Польща має виняткову стратегічну культуру.
«Попри те, що програма SAFE зазнала критики, яку захищав міністр оборони, а також прем'єр, було звернено увагу на стратегічну культуру Польщі, — говорить політолог, директор Центру Східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, професор Валентій Балюк. І це те, що не помічалося останніми роками. Ми маємо власний досвід саме у сфері сприйняття загроз з боку Росії, і було б дуже добре, якби союзники з країн Європейського Союзу чи Північноатлантичного альянсу частково спиралися саме на це наше сприйняття — сприйняття Польщі, сприйняття країн Центрально-Східної Європи в контексті цих загроз», — підкреслює політолог.
На військовому параді у Варшаві та морському у Гдині з’явились також війська та техніка союзників. Між іншим, Варшавою пройшли підрозділи з Англії, Сполучених Штатів Америки.
Морський парад у Ґдині з нагоди свята Війська польського, 15 серпня 2026 року, ФОТО: PAP/Andrzej Jackowski
«Якщо говорити про присутність союзницьких військ, чи радше підрозділів союзницьких військ під час параду, то це, безумовно, символічно, — говорить політолог, директор Центру Східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, професор Валентій Балюк. — Варто запрошувати, варто підкреслювати, що ми справді будуємо, оберігаємо і дбаємо про єдність Заходу, тобто цих союзів у рамках НАТО, а також у рамках Європейського Союзу, оскільки противник, у цьому випадку Росія, хоче нас розділити, розділити Захід, оскільки поодинці вона має більше шансів перемогти нас, а саме до цього прагне Росія.
Натомість такого роду демонстрація показує, що єдність Заходу не є фікцією, і варто саме звертатися до таких символів, і тут справді присутність союзницьких військ посилює цей сигнал як для внутрішнього використання, тобто для громадян Речі Посполитої це також важливий сигнал, що союзники будуть з нами не лише під час параду, а й у момент випробування. І тут були також спекуляції, чому не запросили, наприклад, українські підрозділи.
Звісно, через війну ордерів, через історичні суперечки — тут, гадаю, саме ці чинники визначили, що не було українських підрозділів. Варто пам'ятати, що у 1920 році підрозділи Української Народної Республіки допомагали Війську Польському обороняти країну від більшовицької навали. А отже, попри те, що Україна не входить до НАТО і Європейського Союзу, і попри ці історичні суперечки, варто було б, подібно до французів, запросити українські підрозділи, навіть якщо не ті, що воюють на фронті, то принаймні підрозділи литовсько-польсько-української бригади як символ саме цієї союзницької підтримки», — зазначає Валентій Балюк.
Військові паради мають багатовікову історію. Їхні витоки сягають часів античності, зокрема Стародавнього Риму, де після перемоги у війні полководці проводили урочисті тріумфи. Під час таких процесій військо проходило вулицями міста, демонструючи здобуту зброю та військові трофеї. Такі заходи були не лише святкуванням перемоги, а й способом продемонструвати силу держави та авторитет її правителів.
Упродовж століть військові паради поступово перетворилися на важливий елемент державних урочистостей. Особливого значення вони набули у XVIII–XX століттях, коли формувалися сучасні національні армії. Паради стали використовувати не лише для відзначення військових перемог, а й для демонстрації військової потужності, дисципліни та єдності суспільства.
Інна Ясніцька