X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Фольковий часопис» з Любліна отримав польського «Оскара»

19.05.2020 20:02
Днями стали відомі лауреати 45-тої Нагороди імені Оскара Кольберґа за заслуги для польської культури. Серед них також і «Фольковий часопис»
Аудіо
  • Журнал "Pismo Folkowe", що видається у Любліні, отримав нагороду ім. Оскара Кольберга, розповідає головна редакторка, д-р Агата Кусто
    ,
Обкладинки різних номерів "Фолькового часопису", ілюстраційне фотоMariana Kril

«Pismo folkowe» - це фольковий журнал, який виходить шість разів на рік в Польщі, його видає Студентський центр культури «Хатка Жака» в Любліні, Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні та Товариство любителів фолькового руху. Цього року часопис отримав, можна сказати, польського «Оскара» у галузі народної культури. Днями стали відомі лауреати 45-тої Нагороди імені Оскара Кольберґа за заслуги для польської культури. Серед них також і «Фольковий часопис». Це – один з небагатьох журналів такої вузької галузі, який порушує надзвичайно багато тем, причому у дуже широкому спектрі. Про становлення та розвиток журналу, про особливості його видавання розповідає головна редакторка, музикологиня та культурологиня, докторка Аґата Кусто.

- Ми дуже щасливі і пишаємося тим, що цього року ця нагорода потрапила до редакції «Фолькового часопису» (пол. – Pismo Folkowe). Хочу нагадати, що часопис до 2014 року називався «Gadki z Chatki», а це пов’язано з місцем, де від початку з 1996 року видався часопис, а саме при Студентському центрі культури «Хатка Жака» в Любліні. Як я вже згадала, для нас це дуже висока відзнака. І ми це дуже шануємо. Думаю, що можна з впевненістю сказати, що «Pismo folkowe» протягом багатьох років, близько чверть століття, виробило собі такий профіль, який знайшов свого читача, який, як нам здається, є просто потрібний у теперішній культурі. Я думаю, що таким важливим елементом є те, що ми можемо єднати різних читачів, але й також різних митців, які з нами творять часопис. Адже на боці співтворців є величезне наукове середовище, і воно пов’язане не лише з Любліном. Думаю, що це місце, де було створено журнал, є особливим. І тому ми дуже багато завдячуємо доробкові дослідників, фольклористів, культорознавців. Це – середовище, яке багато років творили видатні професори Єжи Бартмінський та Ян Адамовський. Хочу зазначити, що з «Фольковим часописом» пов’язані поціновувачі культури, тобто люди, які цікавляться традиційною музикою, тою, зовсім не зміненою, автентичною, нестилізованою, але й з тими людьми, які дуже сміливо звертаються до фольклорного джерела, надихаються ним різним способом, використовуючи власний мистецький потенціал, і які творять власні мистецькі бачення на основі цих джерел. Я думаю, що «Фольковий часопис» - це те місце, де дискусія на тему напрямків натхнення у різних вимірах, не лише в музиці, але також і в мистецтві, і ремеслах, у візуальному мистецтві, дуже виразна.

А хто для вас пише? З яких закутків Польщі походять автори?

- Наша редакція складається з людей, які співпрацюють з люблінськими університетами, не лише з Університетом Марії Кюрі-Склодовської, але також з працівниками Інституту музикології Люблінського католицького університету, але також ми маємо співробітників у Варшаві, Познані, в головних осередках також і університетських. І це нам дає загальнопольську перспективу. Автори, з одного боку, це ті, які на щодень професійно займаються різними явищами традиційної культури, але не лише. Це також і аматори, можна сказати, люди, які багато років займаються фольком аматорським чином, але їх досвід у пізнанні культури, цього фолькового нурту, - дуже великий і значний. Тут я хочу згадати про таких людей, які з нами співпрацюють протягом багатьох років, а саме Вітт-Вільчинський, хімік, який живе у Варшаві, або Йоанна Зажецька, яка дуже багато років, від самого початку існування часопису, вносить дуже багато енергії у творення спонтанних, цікавих текстів з різних фолькових подій.

Наскільки важко вам сьогодні творити часопис з такою досить вузькою тематикою? Робити так, аби він мав свого читача… Як це виглядає?

Справді, створення часопису такого профілю, який має два різнобічні нурти, які все ж таки доповнюються. Тобто, це – нурт реконструкційний, який посилається на джерело, він вірний музичній традиції, і той інший нурт, дуже сміливий, який також звертається до традиційної музики, однак своїм чином, тобто це суто фольковий нурт. Тут є багато посилань на рок, панк, джаз, на багато музичних жанрів. Як це все поєднати? Мені здається, що сама фолькова сцена сьогодні є настільки різноманітна, але також настільки професійна і дуже зріла у багатьох вимірах, що відкриває перед нами дуже багато тем. Ми стараємось не відставати, з власного досвіду, перспективи порядкувати ці явища таким чином, аби читач міг зрозуміти всі ці речі, зміг створити власну думку на основі наших матеріалів – про те, що він слухав, чого шукає, що його цікавить, наскільки це вартісне і настільки має якісь звернення у бік традиції, культури. Думаю, що ця різноманітність сцени, того, що відбувається навколо, є настільки цікавим, що важко, аби часопис, який відповідає на багато питань з цієї галузі, не був такий багатогранний, і просто цікавий та різноманітний у цих різних контекстах.

А чи є якась дискусія в середовищі на тему часопису, поза його формою у паперовій версії? Можливо, середовище хоче якимось чином змінити цей часопис чи з’являються якісь нові думки з приводу того, що можна було б у ньому змінити?

- Ця дискусія триває постійно.  Тому що видавання культурного журналу не повинно бути лише віддзеркаленням того,  що відбувається, а це має бути також дуже актуальна відповідь на те, що відбувається в культурі. Але іноді він має також і випереджати певні теми, які, як нам здається, можуть бути особливо важливі і цікаві. Нам дуже допомагають звичайно розмови у нашій редакції, але також і ті зустрічі, чи то під час фолькових фестивалів, коли ми можемо зустрітися з читачами. Колись, коли виходив новий номер, то ми організовували зустрічі з читачами, презентуючи новий випуск. Сьогодні ми використовуємо інші методи отримання інформації про те, які є потреби на ринку. Але ми також самі маємо почуття обов’язку показувати те, що відбувається у світі фольку, як ми собі його уявляємо, як його хочемо описати.

Детально з часописом "Pismo Folkowe" можна ознайомитись на сторінці pismofolkowe.pl

Запрошуємо послухати передачу повністю у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль

Побач більше на цю тему: фолк музика культура Люблін