Майже 80% поляків за останні три місяці відчували хронічну втому, кожен четвертий спить менше шести годин на добу, а кожен другий почувається виснаженим роботою. Постійне навантаження, потік новин і брак повноцінного відпочинку поступово стають звичним тлом життя. Але де закінчується звичайна втома й починається виснаження, від якого вже не рятує сон? Про це говорили психологиня та журналістка Кама Войткевич та психотерапевтка Мажена Барщ в ефірі Третього каналу Польського радіо.
Сучасне виснаження часто має непомітні, але типові саме для нашого часу прояви. За словами Ками Войткевич, навантаження розподіляється нерівномірно, створюючи колосальний «невидимий» пласт роботи та тривоги.
«Дуже багато людей звертаються через надмірне навантаження обов’язками та емоційне виснаження. Я думаю, зокрема, про жінок, які, крім основної роботи, беруть на себе вдома планування, організацію побуту, турботу про дітей. Усе це — величезний обсяг додаткової роботи, який фактично дорівнює ще одній повноцінній ставці, але за нього ніхто не платить», — зазначає Кама Войткевич.
Зовсім інший, але не менш руйнівний фактор впливає і на молодь. Замість фізичної праці їх виснажує неперервний потік інформації, відсутність живого спілкування та алгоритми соціальних мереж:
«Їх виснажує інтернет і те, що вони практично безперервно отримують потік новин, які викликають відчуття загрози та тривогу. До того ж вони мають безліч контактів через месенджери, лайки, коментарі, але дуже мало спілкуються наживо», — додає психологиня.
Якщо раніше люди скаржилися на фізичну втому або напруження в тілі, то сьогодні хронічна втома насамперед б'є по мисленню, емоціях та здатності відчувати зв'язок із власним життям.
«Якби мені потрібно було виокремити симптоми, які постійно повторюються, я б сказала про розумове перевантаження, відчуття тяжкості в голові. Раніше ми частіше говорили про фізичний біль, а тепер — про те, як складно розібратися у своїх думках. Друге — це відчуття дистанціювання від самого себе і від життя. Це свідчить не просто про втому, а про виснаження», — пояснює психотерапевтка Мажена Барщ.
Цей стан посилюється «стисканням» часу. Особливо виразно це відчувається в кінці року, коли суспільство мчить до зимових свят щодуху і дістається фінішу повністю знесиленим. Звичайна втома має зрозумілий цикл: початок, пік і відновлення після відпочинку. Проте хронічна втома накопичується непомітно, коли людина втрачає контакт із власним тілом.
«Режим готовності — це природна реакція організму. Натомість режим виживання — це захисна реакція, коли навантаження стає надмірним. Проблема виникає тоді, коли ми надовго застрягаємо в режимі виживання. Це схоже на натягнуту гумку, яка одного дня просто рветься», — застерігає Мажена Барщ.
Поради подбати про себе звучать просто: більше відпочивати, робити перерви, знаходити хоча б десять хвилин для відновлення. Та коли людина вже перевантажена, навіть додаткова приємна активність може здаватися непосильним завданням. Мажена Барщ пропонує почати з іншого — запитати себе, що можна прибрати зі свого життя й яке навантаження зменшити.
«Іноді сигналом до змін стає хвороба. Це сумний шлях, але він може змусити людину нарешті звернути увагу на себе», — каже психотерапевтка.
За її словами, важливо не лякати себе можливими наслідками, а навчитися помічати сигнали організму раніше. Турбота про себе не завжди означає додати ще одну корисну звичку. Часом найважливіший крок — дозволити собі зробити менше.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
10:47 WEEKEND_2026_10_24.mp3 Епідемія виснаження
PR3/ В.М.