Люблінська театральна студія носитиме ім’я видатного українського режисера, актора і реформатора театру Леся Курбаса. Він вважається однією з ключових постатей розвитку українського модерного театру. Саме завдяки Курбасу українське театральне мистецтво європеїзувалося. Сьогодні в Європі, у Любліні, його послідовники продовжуватимуть цю діяльність. З одного боку, розвиваючи український театр і шукаючи молодих майбутніх сценічних зірок, а з іншого - дбаючи про національні традиції українського театру.
Більше у розмові із Оксаною Басараба з Фонду духовної культури прикордоння.
-Отже, ідея проєкту з’явилася ще минулого року, ще з 25-го. Ми пробували зрозуміти, чи є зацікавлення театром, театральною діяльністю серед українців у Любліні та околицях. І перше, що зорганізували, - це театральний тиждень у рамках денних таборів. Ми мали близько 20 учасників, діти були дуже зацікавлені й задоволені. Пізніше я також спробувала в рамках суботньої школи для молодшої групи зробити театральний гурток і побачила позитивний відгук Коли переконалася, що ця ідея потрібна і є люди, які відгукнуться, вирішила, що варто стартувати. Ідейною натхненницею є Тетяна Гірник, адже вона все життя присвятила театру і тепер, перебуваючи в Любліні вже чотири роки, хоче продовжувати цю діяльність. Вона чудово вміє працювати з дітьми й молоддю. Тобто це такий феномен, коли людина вміє працювати з різними віковими категоріями - і з найменшими дітьми, і з підлітками. Ми також плануємо лекції з історії українського театру, будемо знайомити з його розвитком і видатними постатями.
Чи буде також залучення до української літератури?
-Так, звичайно. Ми будемо працювати з текстами на практиці. Ознайомлюватимемо учасників із різними фрагментами, а вони обиратимуть те, що їм відгукується. Ми не хочемо нав’язувати матеріал зверху, а навпаки - давати можливість вибору. Адже українська література дуже різноманітна - тематично і жанрово. Важливо, щоб роль була відчута і прожита. Є певна вступна програма з текстами, але водночас залишаємо простір для вибору. Важливо, щоб учасники були не лише виконавцями, а співтворцями процесу.
Ідеєю є також аби учасники в такий спосіб переживали свої внутрішні хвилювання?
-Так, театр дуже допомагає працювати з емоціями. Ми часто не вміємо їх проживати в реальному житті, а театр дає можливість зробити це через ролі та сцени. Багато життєвих ситуацій повторюються, як і в літературі. Те, що люди переживали раніше, дуже подібне до того, що ми відчуваємо сьогодні, особливо в умовах війни. Це допомагає краще зрозуміти себе і подивитися на свої переживання з іншого боку. Окрім роботи з текстами, будемо працювати через музику, спів, рух і пластику. Це комплексний підхід, який допоможе краще зрозуміти себе.
Чи це також спосіб протидії асиміляції українських дітей?
-Частково так. Ми хочемо, щоб діти інтегрувалися, але водночас мали доступ до своєї культури. Для цього створюємо різні можливості - суботню школу, гуртки, табори, тепер театральну студію. Це спосіб допомогти їм пізнати свою ідентичність і проявити себе.
Після початку повномасштабної війни змінилося сприйняття української культури. Чи цей проєкт також про це?
-Так, ми долаємо стереотипи - і в польському середовищі, і всередині українського суспільства. Часто існує уявлення, що українська культура меншовартісна, але це не так. Ми маємо величезну кількість видатних постатей і творів. Ми хочемо, щоб діти, молодь і дорослі відкривали для себе українську культуру, розуміли її і пишалися нею. Бо тільки так можна подолати стереотипи - через пізнання, досвід і особисте проживання цієї культури.
Лесь Курбас говорив, що театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. Як зазначає Оксана Басараба, ці слова стануть дороговказом для люблінського проєкту. Подробиці про Театральну студію ім. Леся Курбаса можна знайти на сторінці Фонду духовної культури прикордоння у Facebook.
10:09 USPR w Lublinie studia teatralna.mp3 У Любліні дітей навчатимуть українських театральних традицій
Інна Ясніцька