X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Чому не слід ображатися на привітання «Siema, mordeczko!»

06.09.2020 12:00
З журналістом Бартеком Хацінcьким та літературознавцем і перекладачем Валерієм Бутевичем говоримо про польський молодіжний сленг
Аудіо
  • Чому не варто ображатися на привітання Siema, mordeczko!
Ілюстрацыйны здымак Marijus Auruskevicius/Shutterstock.com

«Польська мова без кордонів» - цикл передач, метою якого є популяризація польської мови закордоном, а також - підвищення рівня знання польської мови. У передачах ми торкаємося різних площин і тем, пов’язаних з мовою. У сьогоднішній передачі проаналізуємо мову польської молоді. У зв'язку з цим, з нашими гостями - Бартеком Хацінським, журналістом тижневика «Polityka» та Другої програми Польського радіо, та Валерієм Бутевичем, літературознавцем, перекладачем, працівником Музею Літератури ім. Адама Міцкевича, - хочемо привітатися так: Siema! Elo! Eluwina! Cze!

Починаємо від спроби визначення - чим є сучасний молодіжний сленг? Як можна визначити це поняття? І наскільки мова молодих поляків відрізняється від літературної мови? Запитуємо Бартека Хацінського, журналіста тижневика «Polityka», співпрацівника Другої програми Польського радіо

Бартек Хацінський: Молодіжний сленг завжди відрізнявся від літературної мови, оскільки був такою мовою, яка формувалася всупереч мові старших, всупереч мовним нормам. І це залишається незмінним. Натомість змінилося все інше, зокрема, спосіб створення цієї мови та її використання. Молодь, навіть якщо перебуває разом, в одному приміщенні, часто спілкується за допомогою комунікаторів. Отже, сучасна мова є писемною розмовною мовою. У цьому — ключ до розуміння напрямку розвитку усієї мови. Американський мовознавець Джон МакВортер (John McWhorter) вигадав такий термін «fingered speech» (фінгерд спіч), тобто «мова пальців». Це різновид розмовної мови, яка використовує письмо, а не усне мовлення. Це звучить досить дивно, але оця мова пальців є чимось очевидним і природним для людей, котрі починаються свою соціальну активність в соціальних мережах, а не на лавці під дев’ятиповерхівкою.

Чи молодіжна мова розвивається за якимись правилами, схемами, чи це — стихія? І чи можна взагалі вживати поняття «мова» коли говоримо про коди спілкування молодих поляків?

Бартек Хацінський: Без сумніву, це стихія. І без сумніву, це не стільки мова, скільки набір слів, а точніше — це набір слів та певних форм, які в даний момент є модними. На загал, це скорочені форми слів, які мають спростити і пришвидшити спілкування у соцмережах. Отже, в цьому контексті мушу сказати, що ці форми дуже обмежені, наприклад, замість «siebie» або «sobie» молодь пише (і говорить) «sb», замість «tobie» - «tb». Ці форми вже стали настільки популярними, що їх використовує у спілкуванні не тільки молодь. Йдеться про заощадження часу і місця.

Що має найбільший вплив на польський молодіжний сленг? Соцмережі? Англійська мова?

Бартек Хацінський: Якщо спробувати це описати одною картинкою, то найбільший вплив на мову молодих поляків має репер, котрий у своїх піснях використовує суміш польських та англійських слів, а ще це все приправляє формами інтернет-мемів, і цей репер представляє свою творчість на YouTube. Внизу екрану бачимо титри з текстом пісні — про всяк випадок для тих, хто його не розуміє. А ще на екрані час від часу з’являються смайлики, котрі підсилюють емоційний бік окремих фрагментів пісні.

Сьогоднішня молодь мала би неабиякий клопіт щоби порозумітися зі своїми батьками їхнім молодіжним сленгом, або з дідусями мовою, якою вони розмовляли в молодості. Але теж варто сказати, що слова-архаїзми повертаються до мови, часто з новими значеннями. Ці слова відроджуються саме завдяки тому, що їх колись забуто. Натомість я впевнений, що сучасний молодий поляк не мав би жодних проблем зі зрозумінням свого однолітка з Південної Кореї чи Америки. І це, на мою думку, дуже цікаве явище, оскільки цього не було кілька поколінь тому.

Наш наступний гість, літературознавець, перекладач, працівник Музею Літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві Валерій Бутевич вважає, що молодіжний сленг — це не тільки прерогатива сьогоднішніх підлітків. Слова з їхньої мови вживаються поколінням 30-річних мовників.

Валерій Бутевич: Я звертаюся до досвіду своїх приятелів, друзів, яким зараз 30+, і які спілкуються у неформальному середовищі сленговою мовою. Незалежно від того, чи це бармен, айтішник, працівник університету чи музею, ці слова вживаються і вони загальнопулярні. Теж цікавий феномен, що вживання сленгу трішки нас омолоджує. Ми, певною мірою, долучаючись до неформального мовлення, неформального пласту слів, омолоджуємося.

Чи в молодіжному сленгу відчутний вплив англійської мови і наскільки?

Валерій Бутевич: Безперечно, вплив англійської мови дуже великий. Це можна помітити в Інтернеті, де вживаються такі скорочення як «lol» або «btw» (by the way), або ж така цікава абревіатура «yolo» - це скорочення від англійського висловлювання «you only live once» (живеш тільки раз). Це свого роду варіант крилатого вислову Горація «carpe diem» (лови день). Привітання «elo» є скороченням від англійського «hello”. Якщо продовжувати тему скорочень, то варто вказати варіант польської фрази «jak się masz», який в молодіжному сленгу скорочено до «siema», «siemanko», «siemak».

Як впоратися з молодіжним сленгом на рівні перекладів? З одного боку, як вже сказав Бартек Хацінський, цілий шар слів — це запозичення з англійської мови, отже, повинні бути зрозумілими в усьому світі, але з другого — вони часто модифіковані на потреби конкретної мови, а ще існує цілий шар слів питомо національних.

Валерій Бутевич: Я звернуся до власного досвіду. Він пов’язаний з тим, що з моїм приятелем Мацеєм Пьотровським ми перекладали книжку українського письменника Андрія Бондаря, де є оповідання, в якому як художній прийом застосовується суржик. Ми як еквівалент цього суржика створили мову, яка спирається на сленговій мові й на словах, які ми вживаємо, скажімо так, повсякденно. Наведу кілька прикладів. На окреслення чоловіка, приятеля, ми вжили окреслення «ziomek», «ziomo», «ziomuś», «ziom», «morda», «mordeczko», «mordencja», «typ», «stary». Жіночі відповідники — «stara», «typiara». Окреслення грошей — це такі слова як «hajs», «kasa». Тисяча злотих - «koło», мільйон - «bańka». Про автівки говорять «fura» або «bryka». Наприклад, телефонуєш до знайомого і кажеш: «Elo, ziomeczku! Czy masz hajs?», що в перекладі на літературну мову означає: «Привіт, друже! В тебе є гроші?» (наприклад, коли хочеш позичити гроші). Або інше запитання: «Siema, mordo! Jesteś na chacie?» означає «Привіт, друже! Ти вдома?». І слова вживаються щоденно, і ми використовували їх у художньому літературному тексті, випрацьовуючи відповідник суржика. Оскільки в польській мові немає суржика, нам доводилося шукати художній еквівалент.

Невичерпним джерелом молодіжного сленгу є «Słownik Miejski»

Ми запропонували Валерію Бутевичу гру на вгадування слів. Як наш гість «розшифрував» слова, що в останнні роки здобували «Молодіжне слово року», - слухайте у доданому звуковому файлі! До речі, а ви знаєте значення слів «alternatywka», «konserwatywka», «jesieniara», «sztos», «dzban»? 


Цикл передач «Польська мова без кордонів» фінансує Канцелярія Голови Ради Міністрів Польської Республіки в межах допомоги Полонії та полякам за кордоном.

Яна Стемпнєвич та Андрій Рибалт