X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

На польські танці - у День Незалежності Польщі

04.11.2021 19:00
До тепер у наметі танцю люди часто вперше потрапляли у такий музичний світ, у такий космос. Вони із захопленням спочатку дивилися, згодом робили перші кроки. Іноді таким відкривачем танцю був «chodzony», тобто полонез, танець, що доволі легко вводить у тривимірність. Також він є доволі поширений. Потім виявлялося, що ще декілька кроків, декілька рухів і щось починає відбуватися, що ми можемо разом бавитися з цим ритмом, - запрошує на танцювальні майстер-класи Януш Прусіновський
Аудіо
  • Фестиваль "Незалежна" запрошує на "Сцену польський танців"
Ілюстраційне фотоpxhere.com/CC0 Domena publiczna

11 листопада – 103-тя річниця Незалежності Польщі. З цієї нагоди відбудеться черговий фестиваль «Незалежна» на Краківському передмісті у Варшаві, який цього року особливим чином представлятиме польські танці. «Сцена польських танців» - так називатиметься намет на подвір’ї Міністерства культури і національної спадщини, всі бажаючі можуть прийти 11 листопада з 13 до 20 години до цієї сцени і намету і навчитися танців з різних регіонів Польщі. Їх вестимуть чимало людей, яких ви добре знаєте з радіожурналу «Витоки» і музику яких ми неодноразово слухали. Розпочнеться усе дійство з танців з Центральної Польщі, на які запрошує Януш Прусіновський.

- Цього року я мрію про те, аби намет «Польські танці» був таким, як до пандемії. Тоді і зараз цей намет матимете концепцію танцювальних майстер-класів з різних регіонів Польщі. Цих регіонів цього року буде чотири, якщо Центральну Польщу ми рахуватимемо як один великий регіон. Отже, буде Великопольща, Живєцький регіон, Курпівський і Центральна Польща (Мазовше, Радомщина, Куяви і Ловіцький регіони – все разом). Ці кордони між, наприклад, Ловіцьким регіоном чи Плотським Мазовшем, між Равським та Опочинським, між одним боком Вісли і іншим не є дуже гострими. Тому загальне окреслення цього регіону є прийнятним, особливо зараз у ХХІ столітті, коли відстані і поєднання ще більш сильні чи близькі. Для мене ключем бачення у контексті Центральної Польщі є вид танців і їхня тривимірність, що домінує. Тобто і куявяки, і куйони, мазурки, оберки, завісляки, повісляки дуже лагідно переходять одні в інші, вони тісно пов’язані між собою, і для мене вони творять один тип, одну мову – і руху, і музикування. Центральна Польща поєднується у спільній мові музикування і руху, у якому тривимірність і ритм рубато, поліритм постійно присутні – в співі, у рухах, у музиці. Це вирізняє ці танці на тлі інших регіонів. Південніше, західніше, північніше і східніше починає домінувати ритм «на два» у музиці, що також можна буде побачити і почути під час майстер-класів 11 листопада. А ця тривимірність є для мене чимось дуже улюбленим і винятковим. Цей ритм є дуже характерний для Центральної Польщі. До тепер у наметі танцю люди часто вперше потрапляли у такий музичний світ, у такий космос. Вони із захопленням спочатку дивилися, згодом робили перші кроки. Іноді таким відкривачем танцю був «chodzony», тобто полонез, танець, що доволі легко вводить у тривимірність. Також він є доволі поширений. Потім виявлялося, що ще декілька кроків, декілька рухів і щось починає відбуватися, що ми можемо разом бавитися з цим ритмом. Натомість це не єдине явище у цій музиці. Є ще польки, танці-хороводи, повольняки, вівати… Є мішанина танців, що, сподіваюся, може створити враження, що людина подумає, що це щось наше, особисте і універсальне, що присутнє вже декілька поколінь, - розповідає музикант.

Гурт «Прусіновський Компанія» нещодавно видали новий альбом із музикою Північного Мазовша. Про її джерела натхнення далі розповідає Януш Прусіновський:

- Я багато років дозрівав до того, аби зайнятися музикою свого регіону. Я живу від Млавою. У моєму домі музика звучала дуже часто. Мама співала, тато також співав. Коли вони були молодші, то збиралися у сусідів і там організовували танці, у пана Ростковського, від якого я маю педальну гармонію. Але, коли я сюди їздив у 90-х роках, то музика, з якою я зустрічався була сильно змінена на нотну, шлягерну. Це був такий процес, що відбувався всюди у Польщі, а можливо і у світі. Тому ті музиканти на Радомщині, що не хотіли це грати, мали скрипки, що припадали пилом впродовж 30 років. Музиканти перелаштували себе на нову музику. Вони могли пригадати декілька мелодій, але вони вже були наближені до радіооберків. Це – найбільш класичний оберек, при якому люди встають і танцюють, що цікаво. Їм це подобається, адже це була та музика, що звучала на цьому терені. Отож, відкриваючи думки щодо Північного Мазовша – щодо незнаної землі, як це називається у нашому новому альбомі, я розпочинав ці дослідження із твердження «Північне Мазовше. Білі плями». Що тут ще можна знайти? Що тут ще можна зібрати? Виявилося, що, по-перше, в Інституті мистецтв Польської академії наук, якому я дуже вдячний за допомогу і співпрацю, є записи з 1954, 1955, 1963, 1976 років саме з цього регіону, з цих місць. Найбільш ранні записи зробив Мар’ян Собєський. І це записи від людей, народжених ще у ХІХ столітті. Там є просто чудовий скрипаль Юзеф Квятковський з села Козли, чудові співачки, ця музика якістю, манерою співу та гри не відрізняється від музики з сусіднього Курпівського регіону з одного боку, чи з Добжинської землі чи з Плотського регіону з іншого боку…

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Dwójka/Мар’яна Кріль