Генерал Кіт Келлог, спеціальний посланець Дональда Трампа з питань України, під час ХІІ Варшавського безпекового форуму, що відбувся два тижні тому у столиці Польщі, поділився своєю оцінкою війни в Україні, її глобального значення та ролі західної підтримки. Він наголосив на стійкості українців, стратегічних невдачах Росії та необхідності діяти довгостроково й з розрахунком.
На початку дискусії генерал Кіт Келлог окреслив масштаб й трагічні наслідки війни в Україні, порівнявши її з конфліктами минулого століття. Він підкреслив мужність українців, які вже четвертий рік протистоять агресії Росії, та наголосив на глобальному значенні цієї війни. Генерал звернув увагу на стратегічні невдачі Росії та важливість підтримки України у збереженні її суверенітету, закликаючи до рішучих дій для завершення конфлікту:
«Ми спостерігаємо війну, якої Європа не бачила з часів Другої світової. Її складність, її втрати, її тривалість – усе це вражає. Згадаймо: навіть ми, у Сполучених Штатах, казали, що ця війна триватиме три дні. І ось ця війна вже триває четвертий рік», – зазначив генерал.
За словами Келлога, масштаби людських втрат є безпрецедентними. Він наголосив, що кількість загиблих із обох боків перевищила мільйон людей – і це цифра, яку світ не бачив від часів Другої світової війни. «Ми залишили В’єтнам після 65 тисяч загиблих. Але зараз ми говоримо не про десятки тисяч, ми говоримо про сотні тисяч. І таких втрат світ не бачив із середини ХХ століття», – підкреслив він.
Генерал також нагадав, що попри всі спроби Росії, Кремль не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей – не зміг захопити Київ, Харків чи Одесу. Також він відзначив мужність українців і їхню здатність боротися навіть у найтяжчих умовах:
«Українці воюють із великою доблестю, з неймовірною мужністю – у сучасній війні, яку, мабуть, усім варто уважно вивчати. Я багато разів бував в Україні й бачив стійкість людей, стійкість усього населення».
Як змусити Путіна сісти за стіл переговорів? Які ще важелі та інструменти є для того, аби натиснути на Кремль? Кіт Келлог висловив думку про те, як західна підтримка і стратегічний тиск можуть змінити хід війни. Він розповів про економічні санкції, воєнну міць і ризики, які стоять перед лідерами. На його думку, необхідно зробити війну настільки дорогою для агресора, щоб він не зміг її виграти. На його погляд, сучасна стратегія має поєднувати удари по військових цілях і системний економічний тиск, який зменшує ресурси супротивника та підриває його здатність продовжувати війну.
Як конкретний приклад він наводить удари по інфраструктурі видобутку та переробки нафти: «Українці зараз завдають ударів по нафтопереробних заводах Росії, і це вже скоротило її видобуток нафти приблизно на 20%», – акцентує генерал.
Кіт Келлог також робить принципову військову заувагу: за поточних ресурсів та технологій Захід має технічну перевагу, яка може бути використана для встановлення контролю в повітрі, але це знову ж таки питання політичної готовності ризикувати. Він ілюструє це на прикладі співвідношення винищувачів п’ятого покоління:
«Я нарахував близько 400 F-35… Росія може виставити близько 100. Це означає, що… ви можете встановити повний контроль у небі за одну ніч. Можна було б встановити контроль у небі над Україною чи будь-де ще — так, що ніхто не зміг би цьому протистояти. Тобто спроможності для цього є. Питання лише у готовності це зробити. І тут усе впирається в рівень ризику. Чи готові ви піти на це? Чи готові зробити цей крок?». У його словах звучить і заява про перспективи: «Чи може Росія виграти цю війну? Я відповів: ні, не може. Після трьох років бойових дій і таких втрат у них немає можливості здобути перемогу», – повідомив Кіт Келлог.
Після того як американський генерал окреслив широку картину – від економічного тиску до повітряної переваги стає очевидним: сучасна стратегія протидії агресору не може обмежуватися лише санкціями або традиційними ударами. Щоб зробити війну «витратною» для противника й реалізувати можливість контролю в небі, потрібна ще одна, не менш критична домінанта – радіоелектронна боротьба. Іншими словами, економічні та військові інструменти створюють тиск зовні, але для того, щоб цей тиск був дієвим на тактичному рівні, необхідна технологічна перевага в електромагнітному просторі, розповідає військовий експерт Антон Міхненко:
«Потрібно розуміти: радіоелектронна боротьба — невід’ємна частина бойових дій. Вона була, є і буде. Зараз, у поточних бойових діях між Україною та Росією, війна в електромагнітному просторі йде дуже серйозно — за те, у кого буде кращий інструмент електронної протидії. Це постійна конкуренція: мета — не тільки контролювати електромагнітний простір, а й впливати на нього, максимально використовувати для організації зв’язку та проведення операцій, а також для контролю дій противника», – каже Антон Міхненко.
За словами експерта, після війни в Грузії, Росія почала системно підходити до розвитку власних РЕБів та комплексів радіоелектронної боротьби. За ці роки з’явився широкий спектр засобів. «Росіяни створювали різноманітні засоби оперативного рівня, засоби, які давили сигнали комунікації різного характеру, як радіостанції, так і засоби супутникового зв'язку. Ми чули і про”Красуху”, і про ”Житель”, і про безліч різноманітних засобів, які вони створюють. У період з 2022 року і до сьогодні вони активно розвивають тактичний РЕБ. У них є засоби тактичної ланки, тобто РЕБ, який на передньому краю, який не дозволяє використовувати FPV-дрони або інші дрони, які українці використовують для знищення живої сили противника», – зазначає Антон Міхненко.
У Росії справді є масштаб і ресурс: оборонно-промисловий потенціал дозволяє створювати та нарощувати кількість засобів РЕБ. Водночас на шляху постають проблеми з компонентною базою – не завжди вдається виробляти всі необхідні складові в тій кількості та якості, яку б хотілося. Тож навіть за чималого фінансування і технічних напрацювань повна перевага не завжди гарантована.
Україна підходила до цієї теми інакше, і до повномасштабного вторгнення в країні не було системного, централізованого підходу до побудови єдиної системи РЕБ. Війна змінила пріоритети і необхідність протистояти масованим атакам і захищати підрозділи змусила швидко розвивати саме тактичні рішення.
«Це війна за електромагнітний простір – вона триває не лише в площині придушення, а й у сфері виявлення та протидії; Росія створила потужний арсенал, але ми наздоганяємо її тактичними рішеннями та розвиваємо власні системи, які ефективно працюють на передньому краї», – додає Антон Міхненко.
Повна версія подкасту "На прицілі" слухайте у доданому аудіофайлі
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович