Portal Polskiego Radia SA
słuchaj
shopping_cart
Polskie Radio
Section05

wyłączenie banerów

Zaproszenia markiza de Custine'a

4 marca 1835 r. markiz Astolphe de Custine wystosował list do 25-letniego wówczas Fryderyka Chopina, zwracając się do niego „Drogi Chopinet”. Zapraszał młodego kompozytora do siebie „w pierwszy czwartek wielkiego postu”, kiedy to miał „odczytać Wiktorowi Hugo i Lamartine'owi coś nie coś” ze swej podróży do Rosji. „Będzie jeszcze kilka osób – pisał markiz – razem 10 do 12, a jeśli Pan zechce mnie wysłuchać – z warunkiem, że pod koniec wieczoru i ja będę mógł z kolei Pana usłyszeć – będę bardzo szczęśliwy. […] Należy Pan do przyjaciół, których się kocha, proszę to sobie zapamiętać”. Astolphe de Custine był przystojnym 46-letnim mężczyzną, który po wielkim skandalu sprzed dwunastu lat, powrócił na salony. Aż do śmierci uchodził za najbardziej znanego francuskiego homoseksualistę. Nie wiadomo, kiedy de Custine i Chopin spotkali się po raz pierwszy. Wiadomo natomiast, że kompozytora pociągała jego sława, urok osobisty i sympatia. Jednak na marcowy obiad do markiza nie przybył. Dopiero w styczniu następnego roku przyjął zaproszenie. (md) Zobacz więcej na temat: 

АКТУАЛЬНЕ. Близький Схід у центрі уваги? Чи втратить Україна підтримку

Ескалація конфлікту на Близькому Сході, заяви про можливу роль Росії як посередника та ризики перерозподілу міжнародних ресурсів. Чи може нова війна вплинути на ситуацію в Україні та на позицію Європи? Говоримо з політичним експертом, кандидатом юридичних наук Геннадієм Дубовим. Ведучий: Олексій Бурлаков Zobacz więcej na temat:  Близький Схід війна Україна росія нафта Європа

ПОЛЬСЬКА ВЕРСІЯ. Від Тегерана до Києва — глобальні наслідки одного конфлікту

Потенційний крах режиму в Ірані може мати далекосяжні наслідки — не лише для Близького Сходу, а й для війни Росії проти України. У програмі говоримо про можливе послаблення Москви, реакцію Євросоюзу на удари США та Ізраїлю по Ірану і нові виклики для міжнародної безпеки. Zobacz więcej na temat: 

ПРОФІТ. Торгівля під час війни: як Польща фінансує продажі в Україну

Під час війни бізнес між Україною та Польщею не зупинився — навпаки, він став ще активнішим. Українські компанії купують у Польщі продукти харчування, машини, обладнання, хімічні товари, енергетичне устаткування. Але в умовах воєнного ризику головне питання завжди одне: як гарантувати оплату? Як зробити так, щоб польський продавець був упевнений, що отримає гроші, а український покупець міг розрахуватися не одразу, а з відстрочкою? Ключову роль у цьому процесі відіграє польський державний банк розвитку — Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK). Саме він підтримує польських експортерів, тобто компанії, які продають товари за кордон, у тому числі в Україну. Володимир Гарматюк Zobacz więcej na temat: 

Wojna USA i Izraela z Iranem oraz rozmowy o nuklearnym parasolu dla Polski

W dzisiejszej audycji mówimy o amerykańsko-izraelskiej operacji przeciw Iranowi, w kontekście ostatnich deklaracji amerykańskiej administracji państwowej, a także o francuskiej zapowiedzi współpracy z europejskimi sojusznikami - w tym z Polską - w zakresie odstraszania nuklearnego. Mówimy także o uczczeniu na Wileńszczyźnie pamięci Żołnierzy Wyklętych. Naszym gościem jest archeolog Dr Tomasz Borowski, który mówi Sygrydzie Storrådzie, córce Mieszka I i siostrze Bolesława Chrobrego, która łączyła dynastię Piastów ze światem skandynawskim. Zobacz więcej na temat: 

Я У ПОЛЬЩІ. Про освітню онлайн-платформу для українських школярів

Pi-stacja UA — це освітня онлайн-платформа з безплатними анімованими відеоуроками для українських школярів 5-9 класів. Pi-stacja UA реалізується польським благодійним фондом Katalyst Education. Світлана Мялик запросила до розмови виконавчого директора Благодійного фонду «Katalyst Education» Крістофера Суїні. Zobacz więcej na temat: 

У чым прычына нечаканага вызвалення Мікалая Статкевіча? Гутарка з Аксанай Колб 03-03-2026

Сёння ў эфіры: госць перадачы - былая галоўная рэдактарка выдання "Новы час" Аксана Колб; ці польскія спажыўцы могуць панесці страты ў выніку вайны на Блізкім усходзе - адказ у "Эканамічнай перадачы". Zobacz więcej na temat: 

Ostrów Wielkopolski i Ostrów Mazowiecka

Dlaczego jeden Ostrów jest Wielkopolski, a drugi (w zasadzie druga) Ostrów jest... Mazowiecka? Wyjaśnienie tej zagadki odnajdziemy w historii języka. Sama nazwa "ostrów" pochodzi od prasłowiańskiej formy o(b)strovъ, czyli miejsce opływane, otoczone wodą albo wyspa (na rzece czy na jeziorze). W średniowieczu nazwy tych miejscowości miały nieco inne formy: Ostrów Wielkopolski był Ostrowem Wielkopolskim, ale już Ostrów Mazowiecka nosiła nazwę "Ostrowia", czyli nazwę rodzaju żeńskiego. Następnie ta nazwa uległa przekształceniu, ale rodzaj pozostał i stąd nasz dzisiejszy kłopot. Wyjaśniamy też jak odmienia się te nazwy miejscowości.  Zobacz więcej na temat:  Trójka

РАНОК. «Галас на Ґанку»: як українці в Кракові поєднують культуру та підтримку ЗСУ

«Галас на Ґанку» — це яскравий культурний поп-ап у Кракові, який поєднує барахолку, фудкорт, музику, майстер-класи та благодійні збори для ЗСУ. Подію створила невелика команда друзів-ентузіастів, які власними силами організовують простір українського двору — місце зустрічі, відпочинку та підтримки України. Йшлося про ідею проєкту, атмосферу, партнерів і волонтерів, механіку збору коштів та результати попередніх ініціатив. Про це у ранковому ефірі розповіли Андрій Кульчицький та Олександр Хандан - творці проєкту Zobacz więcej na temat: 

РАНОК. Розстріляне відродження: повернення імені Івана Дніпровського та таємниці Будинку «Слово»

Говоримо про покоління українських митців, чиї долі були зламані репресіями ХХ століття, та про менш відомі постаті цієї епохи. Постать Івана Дніпровського відкриває новий погляд на атмосферу літературного життя 1920–30-х років і повсякдення мешканців легендарного Будинку «Слово» в Харкові. Йдеться про значення його рукописів, нові деталі культурного побуту того часу, важливість дослідження архівних матеріалів і те, як травма репресованої культури впливає на сучасне українське мистецтво, особливо після початку повномасштабної війни. Про це у ранковому ефірі розповіла Тетяна Трофіменко - літературознавиця, викладачка Варшавського університету, авторка книги про Івана Дніпровського Zobacz więcej na temat: 

Мариніст Томаш Марацевич: Коли пролунало «будуємо порт», до Ґдині з’їхалися найактивніші, щоб з нуля збудувати нове місто

Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею  – розмова з Томашем Марацевичем (письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді»).  Zobacz więcej na temat:  Ґдиня

Modest Mouse - "Float On". Piosenka, która nie traci na aktualności

"Miałem dość tego, jak źle wszystko się układało i jak mroczna stała się rzeczywistość - złe wiadomości napływały ze wszystkich stron. Nasz prezydent to właściwie codzienna dawka złych wieści... A ja tylko chciałem poczuć się dobrze przez jeden dzień". Mogłoby się wydawać, że ta wypowiedź dotyczy współczesności, ale nic bardziej mylnego. Chodzi o rok 2004 i okres prezydentury George'a Busha juniora, a autorem tym słów był lider amerykańskiej grupy Modest Mouse - Isaac Brock. Piosenka "Float On" była dla zespołu przełomem - nie tylko ze względu na jej popularność, ale też inny niż wcześniej ton samej muzyki. Na starszych płytach Modest Mouse byli kwintesencją kultowego zespołu indie-rockowego. Ten utwory były natomiast odzwierciedleniem egzystencjalnych lęków Brocka oraz przygnębiającego marazmu dorastania na północno-zachodnim wybrzeżu. Zobacz więcej na temat: