філософія w PolskieRadio.pl

Якоб Беме - мислитель на межі культур

Про цього непересічного мислителя, а також про його польських послідовників, зокрема Адама Міцкевича і Єжи Прокопюка, розмовляємо із автором фільму «Якоб Беме: життя і творчість» Лукашем Хвалком

«Зупинив Сонце і зрушив Землю»: до 550-річчя з дня народження Коперника

Книгу Міколая Коперника «Про обертання небесних сфер», що вийшла в рік смерті вченого, церква визнала єретичною. Завдяки праці Коперника тісний взаємозв'язок церкви та науки послабився і заклав підвалини для повного їх розподілу. Ідеї геліоцентризму значно вплинули на подальший розвиток природничих наук, філософію та досягнення науковців. Праця Коперника стала початком науково-технічної революції XV-XVII століття

«Закхею!» Різдво у часи війни

«Коли б так, то це не Закхей "додолу ізліз", як сказано у Луки. "Зійди зараз додолу" Ісус, радше, каже самому собі, що має знизитися до митника та бути в домі його, в його часі, увійти в його обставини та дати заразом приклад, як ними знехтувати. І, коли б так, тим більше це видно у факті народження Ісуса, що як втілення укритого у видимому, як те, що понад всілякою річчю, воно явиться як не-до-речна профанація святого у рутинності земного існування. Явиться як скандальне єднання того, чого, як здається, єднати не можна. [...] І чи ж саме на це не заслуговують першими ті, котрі першими ж зараз за це, попри всі принагідні, а тому особливо трагічні обставини, власне страждають?». Філософський фейлетон Антона Марчинського Zobacz więcej na temat: філософія

Війна, «досвід різниць» та філософія

«Філософування можливе, отже, лише під час війни. Притому, безперечно, слово "час" беремо тут у лапки. Це момент, особлива мить, Augenblick, як у німців, починаючи з Ґете, або kairos, як у давніх греків, або пора, що явиться як скандал і як війна, власне. І це не може не давати надії». Філософський фейлетон Антона Марчинського

Страх та війна: убік вічності

«"Існувати" означає "бути питанням", що кинуте і поставлене щодо себе самого. У якому людська істота, людське життя, людська екзистенція надалі і невпинно триває у власній непевності. Отже, це війна із собою самим. Війна із світом, у якому я існую, з банальністю цього існування, війна, що власне існування скандалізує та ставить питання про його доречність і доцільність». Філософський фейлетон Антона Марчинського

Страх без «Я»

«Про страх, який позбавляє сутність її стрижня, її основи, про ідентичність, що вже не має ані свого Я, ані світу. Про ідентичність умовну, скажімо, адже вона не має вже й якихось особливо помітних рис, окрім тотального страху». Філософський фейлетон Антона Марчинського

Страх, «переляк» і тривога

«Тут варто було б сказати, що це загалом одне з найменш однозначних понять. Відомо, що кожен може боятися по-своєму. Але, якщо навіть відкласти справу особистої інтерпретації страху на бік, то це поняття може розкладатися на омоніми, себто на різні поняття, що звучали б однаково, навіть, наприклад, у випадку двох настільки близьких мов, як українська і польська, та мали б різні значення». Філософський фейлетон Антона Марчинського

Зло, досвід війни та виразимість етики (частина ІІІ циклу)

Зло супроти самого мислення (частина ІІ циклу)

Зло, війна, мовне сум'яття (частина І циклу)

«В моїм початку мій кінець»

Якоб Беме - мислитель на межі культур

«Зупинив Сонце і зрушив Землю»: до 550-річчя з дня народження Коперника

Таємниця, містерія, містичне

Початок

Кінець

«Закхею!» Різдво у часи війни

Війна, «досвід різниць» та філософія

Страх та війна: убік вічності

Страх без «Я»

Страх, «переляк» і тривога

Про страх?

Страх і очікування майбутнього

Війна, фашизм, мовчання та метаполітика

Війна: одне непросте слово