Усі фільми демонструвалися українською мовою з польськими субтитрами. А зібрані під час показів кошти організатори кіномарафону перерахують до фонду «Повернись живим», на підтримку української кіноіндустрії та на допомогу постраждалим від війни кінематографістам і їхнім сім'ям.
Про передісторію варшавського благодійного кіномарафону розповідає його організаторка директорка Кінофестивалю Україна! (польська назва - Ukraina! Festiwal Filmowy) Беата Бєронська-Лях:
«Коли почалась війна, ми, як Кінофестиваль Україна!, зрозуміли, що маємо щось робити, і вже з 25 лютого почали організовувати благодійні покази українських фільмів, які демонстрували раніше під час наших фестивалів. Це передусім фільми з польськими субтитрами, які можна було показати полякам, щоб зібрати гроші для підтримки України. Кінопокази ми розпочали зі стрічки Маші Кондакової «Моя війна», яка впродовж 2 днів на платформі moje-e-kino мала півтори тисячі переглядів. Тоді нам вдалось зібрати понад 21 тисячу злотих. Я знала, що це добрий початок і ми мусимо далі працювати. Ми заохотили кінотеатри у всій Польщі до організації благодійних показів, і не тільки отримали згоду кіновиробників, а й прохання від кінематографістів, щоб демонструвати українські фільми. Це така собі перша лінія фронту, перша лінія підтримки для України, яку можемо забезпечити ми, люди пов’язані з кінематографом.
Так ми можемо і допомагати Україні, і просувати українську культуру. Кінофестиваль Україна ми організовуємо вже 6 років. Коли ми тільки почали робити фестиваль, не всі знали про українське кіно, а це дуже добре кіно, сучасне кіно, європейське кіно, що отримує нагороди на європейських та світових фестивалях і тому варто його просувати. Тепер ми можемо це поєднати з благодійними цілями, коли збираємо гроші та підтримуємо не лише військових, а й українських кінематографістів, які вступили до лав армії і мають прямі потреби.
Мене вразило те, що українські кінематографісти, котрі брали участь у фестивалі, з якими ми робили спільні фото, почали воювати. Дівчата знімають красиві сукні, відмовляються від макіяжів і вступають до лав армії. Ми можемо бачити їх на фейсбуку, коли вони показують, як допомагають, піднімають бойовий дух, і навіть воюють».
Під час благодійного кіномарафону демонструвались фільми, що неодноразово отримували різноманітні нагороди на міжнародних фестивалях. Глядачі мали змогу переглянути легендарного «Поводиря» режисера Олеся Саніна, стрічку Нарімана Алієва «Додому», антиутопію Валентина Васяновича «Атлантида», спортивну драму режисера Тараса Дроня «Із зав'язаними очима», «Погані дороги» авторства Наталки Ворожбит.
«Ми прагнемо показувати тільки найкращі фільми, які отримували нагороди не лише на нашому фестивалі. Наприклад, фільм Черкаси у 2019 році був на нашому фестивалі нагороджений призом глядацьких симпатій. Те ж стосується і стрічок «Додому» чи «Погані Дороги». Адже це дуже відомі українські фільми, які були українськими кандидатам на премію Оскар. Це так звана абетка українського кінематографа. Усі поляки мають ці стрічки переглянути. Тому ці фільми роблять Україну ближчою, і роблять ближчими розуміння причин війни», - говорить директорка Кінофестивалю Україна! Беата Бєронська-Лях.
Благодійний кіномарафон поза збором коштів на потреби України та просування українського кінематографа зробив ще одну важливу річ - почав об’єднувати українських і польських глядачів, а часто просто знайомити їх з українським кінематографом.
«Наші кінопокази ми спрямовуємо до польського глядача. Нам важливо, щоб цей глядач познайомився з українською культурою, українським кінематографом. Натомість із часом вдалось зауважити, що в глядацькій залі маємо не тільки польського, а й українського глядача, а це теж має свої переваги. Відбувається інтеграція, відбувається обмін думками, адже не всі українці можуть переглянути свої фільми, а ми даємо цю можливість, то ж гадаю, що тих глядачів є 50 на 50», - продовжує організаторка Кіномарафону.
Подія відбулась під патронатом Посольства України у Польщі. Організаторами події стали Державне агентство України з питань кіно, кінофестиваль Україна!, Польський інститут кіно та кінотеатр Kinoteka. Аналогічні кіномарафони пройшли також в Ізмірі та Торонто.
Данута Наугольник