Журналіст газети «Rzeczpospolita» Руслан Шошин вказує прізвища незалежних білоруських журналістів, які у час написання ним матеріалу для видання, перебували у білоруських в’язницях. Серед них – Майорау, Лубянчук, Сєрадзюк, Ярашук, Дабравольскій, Кастилянчанка, Дзмітрієу, Зяньковіч та багато інших. Трьом з них у понеділок було висунуто звинувачення, а саме - за участь та організацію масових заворушень. Їм загрожує навіть три роки позбавлення волі. В неділю ці журналісти транслювали перебіг протесту поблизу Куропат – місця масових вбивств сталінських часів. Оператора Жміцєра Солтана жахливо побили, ОМОНівці розбили на його голові відеокамеру. «До нього не допускають навіть адвоката. Мабуть, вони не хочуть, аби він побачив, в якому стані оператор перебуває», - коментує виданню Алєксєй Дзікавіцкі, заступник директора телебачення «Бєлсат», де працює оператор Солтан. «Протягом майже 13 років нам ніколи не дозволяли нормально працювати у Білорусі, наших журналістів багато разів арештовували. Але відкриття кримінальної справи – це вже порушення будь-яких норм. Білорусь змінюється у тоталітарну державу». Як зазначив віце-директор каналу, «Бєлсат» був єдиним каналом, який вів трансляцію недільних протестів. Всі інші білоруські канали змушені були від цього відмовитись, адже журналістів почали масово позбавляти акредитацій.
Репресії також торкнулися білоруської редакції Радіо Свобода. «Всіх наших журналістів позбавили акредитацій. Тепер вони не можуть приходити до державних структур і просити про коментар. Вони не можуть інформувати про протести. Спецслужби та ОМОНівці не трактують наших колег як журналістів, а як учасників демонстрацій», - розповідає керівник Радіо Свобода Аляксандр Лукашук. Коли у серпні спалахнули протести, а влада блокувала мобільний інтернет і доступ до сторінок незалежних медіа, то Радіо Свобода після тривалого часу повернулося до трансляцій на середніх хвилях, як за часів холодної війни. Однак зараз у цьому немає потреби. Як читаємо у виданні, за два місяці Радіо Свобода створило застосунок і розвинуло сторінки у соцмережах. Разом з тим, з 1 січня у Білорусі у газетних кіосках вже не можна буде купити таких видань, як «Бєлгазета», «Свободниє новості плюс», «Народная воля». Редактор останнього видання Іосіф Сяредзіч каже, що вже третій місяць газету друкує одна із під московських друкарень і звідти її доставляють у Білорусь. Цю газету вже не продають, як було до виборів, а роздають безкоштовно на вулиці.
«Rzeczpospolita»/М.К.