Війни й повстання мають своїх поетів. Поетами Варшавського повстання були, зокрема, Тадеуш Ґайци, Юзеф Щепанський, Лєон Здзіслав Стронський, Кшиштоф Каміль Бачинський. В усіх дата смерті – серпень 1944. Їхній вік – двадцять плюс. І у всіх початок творчого піднесення припав на початок Другої світової війни.
Якби Кшиштоф Каміль Бачинський жив, то минулого тижня, 22 січня, святкував би своє сторіччя. Про життя і творчість Бачинського сьогодні будемо розмовляти із літературознавцем, працівником Музею літератури ім. Адама Міцкевича Валерієм Бутевичем.
Кшиштоф Каміль Бачинський загинув у віці 23 років, дуже молодим. І дослідники його творчості кажуть, що він жив коротко, але інтенсивно
- Справді, життя Кшиштофа Каміля Бачинського було коротким, але інтенсивним, і стало легендою в літературі. Він народився у 1921 році, тобто належав до першого покоління, що народилося в незалежній Польщі, відродженій після 123 років небуття. Але трагічно ці юнаки стали свідками, а навіть учасниками драматичного повторення історії. Спершу Польща програла у вересневій кампанії, її поділили між собою Радянський Союз і Німеччина. Потім – період окупації, Друга світова війна. І цей драматизм історії вплинув на долю та творчість таких юнаків, як Кшиштоф Каміль Бачинський. У польській літературі це покоління письменників називають «Поколінням Колумбів». Ця назва походить від заголовку повісті Романа Братного «Колумби. Рік народження 1920» (пол. Roman Bratny «Kolumbowie. Rocznik 1920»). За аналогією це покоління можна порівняти із американським «втраченим поколінням». Це юнаки, котрі одразу після школи потрапили на фронт Другої світової війни, покоління, котре народилося у 1920-х роках, закінчує своє дитяче ідилічне життя і потрапляє в доросле життя війни.
Бачинський народився у Варшаві, і ціле його життя було пов’язане з цим містом. Його батько, Станіслав Бачинський, походив зі Львова і був солдатом Польських легіонів. Він був досить відомим письменником, літературним критиком і активним громадським діячем із соціалістичним світоглядом. Мати Бачинського, Стефанія, походила з родини асимільованих євреїв. Вона була людиною релігійною, сповідувала католицизм, і в кінцевій фазі творчості Бачинського релігійна нотка сильно відчувається. Мати працювала вчителькою польської мови і була авторкою шкільних підручників. Літературний талант і зацікавлення літературою Кшиштоф успадкував власне від батьків.
Графіка на підставі фотографій К-К Бачиснького та Вісли у вересні 1939 р.
Кшиштоф Каміль Бачинський вчився у найкращій варшавській школі - гімназії імені Стефана Баторія, яку закінчив у 1939 році. Він цікавився літературою, але мріяв пов’язати своє подальше життя з графікою, ілюстрацією. Бачинський планував вступати до художньої школи, але у вересні почалася Друга світова війна, яка перекреслила його плани.
- В нових умовах німецької окупації молодь гуртувалася, зустрічалася на підпільних зустрічах, читала заборонені патріотичні видання, ділилася своєю творчістю, видавала навіть журнали. Бачинський брав участь у таких зустрічах. Так само в підпілля пішли закриті німцями університети. Студенти зустрічалися з професорами у маленьких групах, на конспіративних квартирах, приходили на заняття по одному-два, щоби ніхто їх не помітив, тому що була небезпека облав, арештів і розстрілів за таке навчання. У 1942 році Кшиштоф Каміль Бачинський почав навчання на польській філології в таємному варшавському університеті. Він почав навчання разом зі своєю дружиною, Барбарою Драбчинською, це була дівчина на два роки молодша за нього. Вони познайомилися в окупованій Варшаві, закохалися один в одного і разом почали це навчання. Він особливо активним студентом не був – на той час Бачинський заангажувався в рух опору і поступово віддалявся від навчання, у 1943 році він кинув університет і вступив в організацію «Сірі Шереги» (пол. Szare Szeregi). Це кодова назва підпільного об’єднання скаутів Союзу польського гарцерства. Ця група співпрацювала з Армією Крайовою, і в рамках цієї організації Бачинський пройшов військовий вишкіл, брав участь в акціях саботажу. Я про одну із таких акцій читав - вони разом з диверсантами підірвали німецький потяг. Він був солдатом батальйону «Парасоль» і так його застало Варшавське повстання, на четвертий день повстання Бачинський загинув. Є різні відомості про його смерть, але скоріше за все він загинув на Театральній площі, де його поцілив снайпер. Ну а потім починається його посмертна слава як поета.
За свого життя Бачинський не встиг здобути славу, він був відомий вузькому ґрону інтелігенції, зрештою, і його збірки видавалися у кількох екземплярах, і часто переписувалися від руки... Валерію, хто відкрив талант Кшиштофа Каміля Бачинського?
- Треба підкреслити, що літературною діяльністю він почав займатися вже в умовах окупації, яка вплинула на літературне життя – адже не видавалися книжки, журнали, заборонялося проводити літературні зустрічі, це все відбувалося в підпіллі. І в таких умовах починати літературну стежку складно. Але молодь зустрічалася підпільно, читала книжки, заборонену літературу, якщо хтось знав відомого літератора – запрошував його на ці зустрічі. На одному із таких вечорів Єжи Анджеєвський і Чеслав Мілош зустріли Кшиштофа Каміля Бачинського, і вони були дуже здивовані, бо ніколи досі не чули про цього талановитого юнака. Єжи Анджеєвський навіть закохався у Бачинського. Бачинський знав про почуття Анджеєвського, але вони були просто друзями, І віра велика Анджеєвського у талант Бачинського, допомогла молодому поетові. Завдяки Анджеєвському Бачинський познайомився із Ярославом Івашкевичем, відвідав його маєток у Ставиську, а це було дуже важливе місце у часи окупації. Це був осередок культурного життя, де збиралися відомі художники, музиканти, літератори, а також це було місце, де люди в різних потребах могли знайти допомогу. Я тільки додам, що Ярослав Івашкевич, котрий народився у Києві, за порятунок євреїв під час окупації отримав відзнаку «Праведника народів світу». Отож до його маєтку приходили різні люди, вони тут могли переховатися, отримати медичну допомогу тощо. І Бачинський часто відвідував цей маєток у Ставиську, тут він мав можливість познайомитися з літераторами, виступити перед ними. І завдяки цим знайомствам він здобув визнання у старшого покоління літераторів. Крім цього, очевидно, його знали теж однолітки, котрі так само пробивали літературний шлях у цьому підпільному середовищі. Але завдяки цим відомим літераторам, котрі визнали його талант, Бачиснький першим серед ґрона творчої молоді отримав грошову допомогу від влади підпілля. Безперечно, в нього з’явилася теж можливість публікації своїх віршів в антологіях, поряд із такими поетами, як Чеслав Мілош, Єжи Заґурський. Але треба пам’ятати, що за життя, в період окупації він був просто молодим талановитим поетом. Хоча рецензія на його поезію пера професора Казімєжа Вики проголосила його одним із найкращих поетів цього воєнного покоління, але він був одним із багатьох, про нього знало невелике середовище інтелігенції, студентів полоністики. До речі, конспірація під час окупації вимагала публікації під псевдонімом. Тому часто бувало так, що той, хто знав особисто Кшиштофа Бачинського, не усвідомлював, що перед ним стоїть поет Ян Буґай (це один із найвідоміших псевдонімів Бачинського). Варто підкреслити, що Бачинський дуже багато писав, але за його життя була опублікована криха, а ці збірки виходили мізерними тиражами. Для прикладу – за життя він видав чотири поетичні збірки, вони всі видавалися у підпіллі, і це були не дуже якісні видання. Але наприклад збірка «Два кохання» із 1940 року вийшла у семи примірниках, а деякі збірки існували в одному-єдиному екземплярі, де Бачинський власноруч записував вірші, ілюстрував їх власними малюнками і дарував комусь. Чимало таких збірок зберігається у музеях, але, напевно, багато не дійшло до нас.
Мурал у Варшаві присвячений Кшиштофу Камілю Бачинському
Кшиштофа Каміля Бачинського називають часто найяскравішим представником Покоління Колумбів, розкажи про його творчість, про теми, які домінували у його поезіях.
- Усі дослідники підкреслюють, що він писав дуже багато і за цей короткий період його творчість змінювалася. Очевидно, знайдемо тут інтимну лірику, присвячену дружині, цих віршів є досить багато. Але часто Бачинського зараховують до поетів-катастрофістів. Катастрофізм – це досить різноманітне світоглядне та естетичне явище, в основі якого лежить уявлення про занепад і цінностей, і західної цивілізації, а також очікування в якомусь недалекому майбутньому катастрофи, яка повністю зруйнує світ. Це такий світоглядний песимізм, з іншого боку – так декадентизм. У Польщі в міжвоєнний період це був потужний напрямок в літературі, представниками якого були Чеслав Мілош, Юзеф Чехович, Єжи Загурський… Це поети на десять років старші за Бачиснького, вони впливали на його поетичну уяву, і він писав у подібному стилі. Тільки якщо у випадку Чеслава Мілоша раннього періоду поет тільки передчував катастрофу, яка станеться, і якою стала Друга світова війна, то Бачинський писав вже в момент настання цієї катастрофи. У нього, можливо, немає прямих згадок про війну, вона не проговорена прямо, але є загальний образ катастрофи, пожежі, іржі, яка псує світ, і цей образ протиставлений ідилічному дитинству.
Мурал у Варшаві присвячений Кшиштофу Камілю Бачинському
Кшиштоф Каміль Бачинський безперечно, залишається у масовій свідомості поетом-солдатом, чия життєва пісня, поема обірвалася на пів слові…
- Так, це гарний образ – пісня, яка обірвалася на пів слові, але те, що він встиг сказати, було доброю поезією. Ця популярність Кшиштофа Каміля Бачиснького, яку ми бачимо тепер, показує, що його поезія промовляє до загальної свідомості поляків.
Про інтерпретацію творчості Кшиштофа Каміля Бачинського сучасними польськими музикантами будемо говорити 31 січня.
Запрошую послухати передачу в доданому файлі
Яна Стемпнєвич