- Гасло «Занурення» не вимагає особливого пояснення (…). Воно має такий сенс, що ми неначе занурюємося і в просторі, і у часі. Причому час розуміється дуже специфічно, чуттєво як невпинне зараз. (…) Історія звучить. (…) Особливістю сучасності і обміну інформації є сьогодні те, що час стає пласким і перетворюється у невпинне та одночасне переживання теперішності і минулого з усіма їх кодами, почуттями, інформацією та символами. А отже, занурення у просторі і часі, у звуках, знаках і символах. Це дозволяє пережити всю складність, неоднорідність, неоднозначність і поліфонічність, тобто збіг різних рівнів сприйняття світу.
Таким чином, неначе кинуті до глибокої води, ми мовбито втрачаємо свою вагу і губимося. Тоді, однак, до нас приходять інтенсивні, глибокі і свіжі відчуття, реальні, немов дотик. Занурені у просторі ми переживаємо його неначе кола, що розходяться по воді: від внутрішнього слухання, тілесності, від мандрівок приміщеннями, заповненими звуками, аж до сприйняття відголосу з вулиці і міста. Світ звучить у багатьох місцях одночасно. Занурення у часі невпинно породжує «зараз». Ми чуємо відлуння громадського життя. І вони будуть присутні на цьому фестивалі. (Відлуння – ред.) нагромаджених інформаційних повідомлень. Вони також будуть. До нас приходить історія з її вузловими моментами, визначними суспільними подіями.
Саме так директор Фестивалю «Варшавська осінь» Єжи Корнович у загальних рисах представив суть цієї події, що ось-ось розпочнеться у польській столиці.
Симфонічні концерти, оперні виступи, музичні спектаклі, інсталяції, перформанси, акції в публічному просторі, зустрічі з виконавцями, композиторські майстер-класи і передачі Фестивального інтернет радіо. А до цього – участь 60 композиторок і композиторів, авторок і авторів, зокрема, Ельжбєти Сікори, Еш Ф’юр та Кшиштофа Кніттеля; 31 передпрем’єрне виконання творів, з котрих 18 було замовлено спеціально для цієї події. Все це – з 17 до 25 вересня під час Міжнародного фестивалю сучасної музики «Варшавська осінь», який пройде під гаслом «Занурення».
Попри епідемічну загрозу, цей фестиваль, однак, відбудеться у польській столиці вже ушістдесяте четверте. Про це, власне, була мова під час присвяченої йому прес-конференції, що відбулася днями у Варшаві.
У зустрічі з пресою взяв участь Мєчислав Комінек, голова Спілки польських композиторів, що з 1956 року є ініціатором та головним організатором цього заходу. Комінек згадав, що фестиваль не відбувся лише двічі за весь час свого існування – 1957 року, коли формула фестивалю не була ще визначена, та 1982 – через запровадження воєнного стану у Польщі:
- Минулого року над нами знову нависла небезпека скасування «Варшавської осені», цього разу через коронавірус. Майже на сто відсотків фестиваль, однак, вдалося згідно з планом провести, він відбувся. І тепер, 2021 року, ми маємо надію, що до кінця вересня ситуація радикально не зміниться та з 17 до 25 вересня ви зможете взяти участь у 64 Фестивалі «Варшавська осінь».
Своєю чергою композитор Мілош Бембінов, що на прес-конференції представляв Об’єднання авторів «ZAiKS», нагадав про непевність і побоювання щодо долі фестивалю, котрі не полишали його організаторів:
- Я пригадую розмову, (що відбулася – ред.) рік тому після прес-конференції, під час якої з’явилося дуже багато знаків запитання. Це була розмова з Єжи Корновичем, директором фестивалю, який казав, що фестиваль 2020 року ще якось зробимо, бо буде онлайн, а що вдасться, то зробимо наживо, але за рік, тобто зараз, вже може бути важко. Отже, вітаю із рішучістю пана директора і пана голову Спілки польських композиторів, що цей фестиваль є і цілком добре розвивається попри непрості для культури часи. Адже чітко помітне зменшення інтересу – відчувається, однак, страх публіки перед участю в заходах наживо. Рік тому я казав також про те (…), що ніщо не в змозі замінити зустрічі з музикою, культурою, театральним мистецтвом наживо. Ми не в стані перенести певного роду вражень, переживань, почуттів, емоцій до жодної онлайн-трансляції. Тому я тримаю кулаки, аби всі події, заплановані на час цього фестивалю, відбулися згідно з планом.
Артур Юзьвік, директор Бюро культури столичного міста Варшави, іншого співорганізатора цього заходу, звернув увагу на те, що фестиваль розвивається із кожним роком, що можна зауважити не лише за змістом програми, але й за тим, де вона втілюватиметься у життя:
- Фестиваль буде присутній у майже 25 місцях на території Варшави, що дає шанси на дуже широку участь у різних культурних подіях. Проте я хотів би також звернути увагу на те, що цей фестиваль насправді сучасний, адже, беручи до уваги представлені на ньому твори, зокрема спеціально для нього замовлені, він звертається до дуже сучасних тем. Це і питання мови ненависті, і питання маргіналізованих груп, прав жінок. Отже, я вітаю і дуже щиро дякую за те, що мешканці Варшави мають можливість почути музику настільки високого класу.
Завдяки співпраці з Інститутом Адама Міцкевича у програмі «Варшавської осені» присутні твори закордонних композиторів. Розповідає директорка ІАМ Барбара Схабовська:
- Польська публіка зможе познайомитися з замовленими нами творами, що вже були виконані у Відні на межі липня і серпня. Я маю на думці три композиції – Алєксандера Новака, Міколая Лясковського і Цезари Духновського. Дві з них були створені у рамках нашої стратегічної співпраці з (камерним оркестром – ред.) «Klangforum Wien» при нагоді Року Лема. Концерт «Klangforum Wien» стосуватиметься, власне, Лемівської тематики. Ви зможете почути замовлені нами твори до двох оповідань Лема. Разом із «Klangforum Wien» ми організували композиторський конкурс, прагнемо підтримувати за кордоном присутність видатних польських авторів і композиторів, але хочемо також знаходити нові імена. Завдяки цьому конкурсу пані Жанета Ридзевська написала твір «to my stars», також виконаний «Klangforum Wien». У Польщі ми почуємо три вже згадані твори. І я дуже радію, що ви зможете побачити, як виглядає наша співпраця. Разом з «Klangforum Wien» ми не лише замовили ці твори, виконали їх, організували конкурс, але також незабаром видамо диск. Натомість другий приклад нашої співпраці, також пов’язаний з «Варшавською осінню», – це спільне замовлення камерного твору для співачки, акторів, п’ятьох музикантів і аудіо-візуального апарату. Це не опера, хоч так приблизно ми її назвали. Йдеться про твір «Alan-T.» П’єрра Жодловського (або Йодловського). (…) З П’єрром ми зустрілися два роки тому в Інституті Адама Міцкевича, аби порозмовляти про цей винятковий твір. Він звертається до різних проблем, зокрема до виключених людей. Нам було важливо, аби в цій історії був представлений мотив польських математиків. Адже (Алан – ред.) Тюрінґ знешкодив криптологічну бомбу завдяки контакту з польськими криптологами. Я маю на увазі Мар’яна Реєвського, Єжи Ружицького і Генрика Зиґальського, з якими він познайомився у підрозділі розвідки у Франції. І цей мотив справді вдалося виразно представити в цьому творі.
Якими, отже, будуть найважливіші елементи фестивалю?
Говорить директор «Варшавської осені» Єжи Корнович:
- Під час інауґураційного концерту у виконанні Національного симфонічного оркестру Польського радіо під диригуванням Вінцента Козловського (я звертаю увагу на цю цікаву постать, що, як мені здається, не дуже добре відома) прозвучать твори Еш Ф’юр, одної з головних фігур цьогорічного фестивалю. Ми маємо два твори цієї композиторки, дуже різні. Перший – оркестральний, що прозвучить, власне, під час інауґураційного концерту, а другий – під час дуже камерного, якщо йдеться про склад виконавців, навіть дуже інтимного концерту – спектаклю «You are Here» в театрі «Komuna Warszawa». Еш Ф’юр важлива як авторка дуже свіжого, чуттєвого звучання, яке неначе підсвідомо щось нам повідомляє. Вона вже була на «Варшавській осені» із гострим, наполегливим смичковим квартетом «Anima» 2017 року. Вона поєднує музику, інсталяції і перформенс. А для цьогорічного фестивалю, що відбувається під гаслом «Занурення», важливо, що Еш Ф’юр створює місця для спільної зустрічі, діючи поза мовою і поза розповіддю, поза типовою нарацією у часі.
- Словом, ми маємо винятково інтенсивний фестиваль. В минулому траплялося, що й був момент відпочинку, не було якогось вечірнього концерту. Тут всі «слоти» заповнені, а подеколи ми маємо й так званий «овербукінґ», тобто декілька подій о тій самій порі.
Фестиваль супроводжуватиметься також низкою інших заходів, як «Warszawska Jesień Klubowo» та «Mała Warszawska Jesień», і відбуватиметься з 17 до 25 вересня. Медіа-патроном «Варшавської осені» є Другий канал Польського радіо.
Антон Марчинський