Українська Служба

Чи польська економіка піднімається після пандемії?

18.08.2021 17:51
За офіційними даними, польська економіка за останні місяці зросла на близько 11 відсотків у порівнянні рік до року. Проте, треба враховувати, що торік, внаслідок пандемії, весь світ зазнав потужного економічного згортання; звісно, це стосувалося також і Польщі
Аудіо
  • Чи польська економіка піднімається після пандемії?
    ,
Світлина із будови у Варшаві, де чимало працівників з України накопичує ВВП ПольщіАндрій Рибалт

Економісти задумуються, як пришвидшити економічне зростання після пандемії та які проекти законів пропонувати політикам, щоб вони  життя підприємців та працівників зробили більш вигідним. За офіційними даними, польська економіка за останні місяці зросла на близько 11 відсотків у порівнянні рік до року. Проте, треба враховувати, що торік, внаслідок пандемії, весь світ зазнав потужного економічного згортання; звісно, це стосувалося також і Польщі. Між опозицією та керівною партією надалі триває спір за зміну страхових внесків та прибуткових податків, які мають змінитися з нового року в рамках програми «Польський лад».

За даними Центрального статистичного бюро, у другому кварталі поточного року в Польщі зареєстровано 92 400 підприємств, тобто на 43,5 відсотка більше, ніж у другому кварталі минулого року. Водночас збанкрутіли 84 підприємства, тобто на 46,5 відсотка менше, ніж у другому кварталі пандемічного минулого року. Експерти кажуть, що вижити у пандемічному році польським підприємцям допомогли програми уряду, а саме так звані «Антикризові щити», тобто перерахунок на банківські рахунки підприємців коштів бюджету держави. Передумовою було продовження діяльності та відсутність звільнень працівників.

Економіст Центру імені Адама Сміта Анджей Садовський в інтерв’ю для Польського радіо звернув увагу, що офіційні дані Центрального статистичного бюро не враховують всіх економічних процесів.

- Можна сказати, що дані односторонні й справді вони показують, що в Польщі починає бути дедалі ліпше. Проте, я пропустив би ці дані через фільтр: скільки з цих фірм відкрили особи, які досі вже вели підприємницьку діяльність або вже мали інші фірми, і тоді побачимо, скільки осіб вперше відкриває фірми і вперше заходить на ринок підприємницької діяльності. Крім цього, маємо вже, мабуть, перший результат програми «Новий лад». Адже сам віцеміністр фінансів заохочував – щоб не заплатити вищого страхового внеску на здоров’я внаслідок підвищення цієї оплати, то треба заснувати товариство, хоча б найпростіше – товариство з обмеженою відповідальністю, і це вже відбувається. Бачу, як деякі підприємці починають переоформляти форму своєї діяльності, вже з метою оптимізації податків, які будуть в рамках «Польського ладу». Отже, здається, маємо перші помітні результати нових пропозицій, бо підприємці заздалегідь готуються до змін, які можуть ввійти в дію у Польщі впродовж найближчих місяців.

Пан Садовський звернув увагу, що уряд віддає перевагу так званій естонській моделі оподаткування ЦІТ (податкова декларація).

- Уряд пропонує та просуває форму підприємницької діяльності – товариство із естонським ЦІТ-ом (податковою декларацією). Отже, тепер бухгалтери та податкові радники посилено працюють, щоб відповісти на запитання, яку – більш ефективну чи менш шкідливу – форму вибрати для дотеперішньої економічної діяльності. Крім цього, помітно, що поширенішою стає форма спрощеного акціонерного товариства, де частина фірм залишається звичайним товариством, але водночас вже проходить процедури, необхідні для відкриття акціонерного товариства. Отже, якщо хочемо реально оцінити дані, названі Центральним статистичним бюро, то треба порахувати, скільки суб’єктів вперше заходить на ринок економічної діяльності.

На думку головного економіста банку Millenium Ґжеґожа Малішевського, дані із польського ринку підприємницької діяльності однозначно оптимістичні.

- Якщо поглянути на дані сектора підприємств, то однозначно помітно дуже добрий фінансовий баланс, навіть, якщо порівняти не лише до дуже скрутного 2020 року, який був під сильним впливом пандемії, але також до попередніх років, де ефект пандемії був відсутнім. Якщо поглянути на дані більших підприємств, тобто ті підприємства, де працює щонайменше 50 осіб, бо вони найчастіше дають нові дані, то їхній фінансовий баланс вже кілька кварталів раніше повернувся до стану перед пандемією, а після першого кварталу цього року досягнув найліпших показників за багато років. Отже, становище дуже добре, поза сумнівом, завдяки програмі «Антикризовий щит», а з другого боку – завдяки сильному піднесенню попиту. Звісно, все залежить від сектора економічної діяльності. Існують сектори, які дуже зміцніли під час пандемії – серед них лоґістика та транспорт, чи послуги сектора IT. Звісно, гірше у секторі послуг – готелі та ресторани. Однак, сектор підприємств цілісно, після періоду пандемії, захистив свої позиції.

Головний економіст банку Millenium Ґжеґож Малішевський в інтерв’ю Польському радіо проаналізував також становище так званих «мікропідприємств», тобто суб’єктів підприємницької діяльності, де працює одна особа, це так звана «самозайнятість» або лише дві-три особи.

- За даними Національного банку Польщі, дещо гірше становище, але також непогане мікропідприємств та малих підприємств. Цікаві останні дані Національного банку Польщі, який вивчає кон′юнктуру також менших суб’єктів господарювання. Тут також було помітне поліпшення перспектив розвитку та поліпшення фінансового балансу. Відтак, вся економіка впродовж останніх місяців відроджується. Деякий ризик, чи бар’єр становить високий темп відродження попиту, який зустрічає обмеження, якщо йдеться про пропозицію, і це має вплив на інфляційний тиск та зростання цін. Повертаються старі проблеми економіки, старі проблеми підприємств.

Керівна партія Право і справедливість переконує, що економічна програма «Польський лад» має лібералізувати адміністраційні обов’язки громадян та підприємців. Рушійною силою динамічного розвитку має стати, серед іншого, скасування бюрократичних обмежень громадянам, які бажають поставити власний дім на своїй ділянці,  пояснює прем’єр Матеуш Моравєцький.

- Ми хочемо, щоб молоді люди мали більше шансів отримати свої власні чотири стіни. Аби так було, хочемо цю свобідницьку революцію також запровадити до системи будівництва квартир, будівництва односімейних будинків – до сімдесяти квадратних метрів в основі. Сьогодні, починаючи візит у фірмі Darbut, в Пултуську, я міг зайти до такого каркасного дому із основою тридцять п’ять квадратів. Нині – рекреаційні котеджі. Вже там можна було відчути, що можна мешкати, певно, з одною дитиною, але оце – сімдесят метрів, то вже насправді щось є. Сімдесят метрів у підставі, плюс мале горище, дає дев’яносто метрів, може, навіть, сто, а деякі кажуть, що навіть дещо більше. Це пропозиція, яка, гадаю, буде дуже цікава для великої кількості молодих сімей. Це пропозиція направлена до молодих поляків. Минулого року видано 120 тисяч дозволів на будівництво – 120 тисяч, це на 50 відсотків більше, ніж у 2015 році, тобто поляки прагнуть оцих своїх чотирьох стін. Саме тому, в рамках наших повноважень, ми будемо спрощувати все, що можемо, а ці доми до 70-ти метрів можна буде будувати без дозволів, без будівельної книги, без керівника будови, щоб вони були безпечними, щоб вони були сприятливими для навколишнього середовища, модерні, щоб зберігали тепло, запропонуємо також за символічний один злотий, у конкурсі архітекторів, ряд архітектурних проектів – таких, щоб кожен зміг його взяти із сайту – повіту, міста, чи центрального сайту – і отримав шанс, спираючись на цей проект, будувати естетичний дім, ощадний і модерний.

Прем’єр Моревєцький запевнив, що, попри сумніви земляків, така, як він висловився, «революція» – можлива.

- Чимало осіб запитує мене, чи такий проект взагалі здійсненний, чи ця революція свободи можлива в Польщі, де мури бюрократичних обмежень в’язали польську підприємливість. Я хочу, щоб мури наших домів справді росли, звісно, мури умовно, бо я бачив в цій фірмі каркаси домів, доми будовані з виготовлених елементів – швидко. Як мені тут казали про час будівництва такого дому, то важко було повірити. Така наша ідея, – поляки у всіх наших містах, на окраїнах міста, в селах, мусять отримати можливість будувати свої доми там, де просторові плани розвитку передбачають будівництво. Якщо такі плани відсутні, то визначені адміністрацією будівельні умови дозволять будувати швидко, за спрощеними процедурами, без керівника будови – там, де дійсні просторові плани розвитку.

Якщо польська економіка почне набирати обертів в наступних роках, становитиме це шанс також для України. Нещодавно в Україні перебував з візитом президент потужної нафтової компанії PKN Orlen Данєль Обайтек. Досі PKN Orlen інвестував потужні кошти в Литві, а співробітництво виявилося взаємовигідним як для Литви, так і для Польщі. Співробітництво у нафтовій галузі між Польщею та Україною може виявитися не менш перспективним.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Андрій Рибалт