Цей час, окрім релігійної складової, у народній традиції супроводжувався іграми, забавами для дорослих і дітей, які, в основному, розповідають про пробудження, нове життя, тепло, прихід весни, символізують перехід від одного стану до іншого, створюють діалог між старшими та молоддю, між хлопцями та дівчатами, і переважно у цих іграх люди тримаються за руки, що теж невипадково.
Гаївки в Любліні, фото: Max Kashenkov, люб"язно надане для публікації
Сьогодні поговоримо і послухаємо про традиційні великодні звичаї, які називають: гаївками, ягілками, колесами, рогульками, риндзівки. Разом це можна назвати веснянки, що узагальнює ці пісні. Це – пісні, які супроводжують іграми, вони відомі на Поділі, Галичині, Надсянні, Холмщині, Лемківщині, Підляшші та інших регіонах. У кожному з регіонів вони по-іншому називається. Ще не так давно ці явища були досить поширені саме в українських селах. Мої співрозмовники згадують, що ще на початку 2000 гаївки активно водилися протягом всього великоднього часу, до пізньої ночі. Ще раніше – в радянські часи, коли це було заборонено, то ще активніше люди брали участь у цьому дійстві. Але згодом, як і спів, танець, те, що йде безпосередньо з народу почало відходити. Зараз ця традиція є, але все частіше її можна побачити у містах, хоч в селах також, але вже не так активно.
Особисто для мене традиція гаївок найбільше пов’язана із Західним Поділлям. Саме звідти я знаю їх найбільше, там вдалося їх трохи записати. Що важливо, як це і є в народних піснях, гаївки могли мати інваріанти навіть в одному і тому ж селі, яке, наприклад, розділяла річка. Часто у слова цих пісень впліталися імена, прізвища, вулиці певної місцевості.
Ці весняні пісні, які виконувалися на Великдень, багато разів повторювались, люди, які їх водили, йшли по колу в різні сторони, співаючи, і таким чином запам’ятовували слова.
Гаївки до цієї програми походять з села Кут Гусятинського району Тернопільської області, де традиція гаївок досі досить активна, хоч молоді на цьому дійстві мало. Поруч – інші села, але там вже були інші гаївки, схожі, але інші, були свої місцеві традиції, наприклад, на третій день великодніх свят обіймати всім колом церкву. Саме на церковному подвір’ї і виконувались ці пісні та грали ігри.
У програмі прозвучали гаївки у виконанні Любові Кріль родом із села Кут Гусятинського району Тернопільської області.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар'яна Кріль