Пакт Молотова-Ріббентропа і таємний протокол до нього, підписаний 23 серпня 1939 року, був альянсом Сталіна та Гітлера, який призвів до Другої світової війни, в ході якої загинуло від 50 до 80 мільйонів осіб. Безпосереднім наслідком цього порозуміння став напад 1 вересня 1939 року Німеччини на Польщу, а Радянський Союз завдав їй удар в спину 17 вересня. Після поразки Польщі агресори здійснили її розподіл, у відповідності до попередніх таємних домовленостей. Наступними кроками СРСР стала окупація країн Балтії, частини Північної Румунії та частини Фінляндії.
До розмови про Про Пакт Молотова-Ріббентропа та роль СРСР у розв'язанні Другої світової війни я запросив історика Алєксандра Гогуна із Вільного університету Берліна, чиї наукові праці опубліковані дев’ятьма іноземними мовами. Однією з них є монографія “Сталінські командос. Українські партизанські формування, 1941–1944 рр.”
Алєксандре, якою мірою можна говорити про те, що без домовленостей зі Сталіним, Гітлер не наважився б напасти на Польщу?
Влітку 1939 року все залежало від СРСР — вибухне війна в Європі чи ні. Адже не лише в Європі, але й в Євразії, Радянський Союз був головним гравцем на континенті. Саме ця трьохстороння заява — Британії, Франції, Радянського Союзу — могла адекватно вплинути на Гітлера. Не виключено, що достатньо було б і односторонньої заяви Сталіна, тобто, не звертаючи уваги на позицію Польщі , сказати: “Нас просування Гітлера на Схід лякає, тому у випадку вибуху війни між Німеччиною та Польщею, ми в односторонньому порядку оголошуємо війну Німеччині”. В той час у Гітлера танкових частин, моторесурсу, достатньо було лише для захоплення Польщі. І найголовніше — боєприпасів за основними типами озброєння Німеччина мала лише на місяць боїв. Тобто, до великої загальноєвропейської, перманентної війни, Гітлер не був готовий. Проте Сталіну на цей момент не потрібен був мир. Це був єдиний лідер, серед лідерів усіх світових держав, котрий в цей час думав про своє світове панування. Він майстерно зірвав переговори із англо-британцями та уклав Пакт Молотова-Ріббентропа.
Які саме цілі переслідував Сталін йдучи на угоду з Гітлером?
У його промовах в 20-х та першій половині 30-х років присутній рефрен: “існують протиріччя між капіталістичними країнами, і ми повинні їх використати”. В закритому листі Молотову та Кагановичу від 2 вересня 1935 року Сталін писав: “Старої Антанти вже більше немає. Замість неї формуються дві: антанта Італії та Франції — з одного боку, і антанта Англії та Німеччини — з іншого. Чим сильнішою буде битва між ними, тим краще для СРСР. Ми можемо продавати хліб і одним, й іншим, щоб вони могли битися. Нам зовсім невигідно, щоб одна з них відразу ж розбила іншу. Нам вигідно, щоб вони билися якомога довше, але без швидкої перемоги однієї над іншою”. Він звичайно трішки помилився щодо розкладу сил на той час — тоді він справді не був усім зрозумілим, серед іншого і європейським лідерам, але головним є те, що тут видно його політику розколу та зіштовхування сусідів. Стосовно пакту — найавтентичніший запис, найавтентичніший документ — це нотатка тодішнього голови Комінтерну Георгія Демитрова про результати зустрічі з вождем 7 вересня 1939 року. На цьому засіданні були присутніми також Молотов і Жданов. Голова СРСР говорив прямо, без натяків: “Війна йде між двома групами капіталістичних країн... За перерозподіл світу, за панування над світом! Ми не проти, щоб вони добряче побилися і ослабили один-одного. Непогано, якщо руками Німеччини було б розхитано становище найбагатших капіталістичних країн. Гітлер, не розуміючи та сам цього не бажаючи, розхитує, підриває капіталістичну систему”. “Тепер фашистська держава (він мав на увазі Польщу — А.Г.) гнобить українців, білорусів і тд. Знищення цієї держави в теперішніх умовах означало б однією буржуазною фашистською державою менше! Що поганого сталося б, якби внаслідок розгрому Польщі ми поширили б соціалістичну систему на нові території та населення?. На поширення комунізму, більшовизму та власної влади і був спрямований цей пакт.
А яким є баланс Пакту Молотова-Ріббентропа та радянсько-німецького партнерства по розподілу Європи?
Загальносвітове історичне значення цієї “угоди століття” важко переоцінити. Воно близьке за своїм сенсом та масштабом до Пакту Молотова-Мацуока, укладеного в квітні 1941 року. Пакт Молотова-Ріббентропа втягнув Європу у війну, Пакт Молотова-Мацуока відкрив ворота для війни на Тихому океані. Зараз чимало хто з представників офіційної влади в Польщі, Україні, країнах Балтії, Румунії і навіть Німеччини і будуть говорити, що цей пакт — імперіалістична домовленість. Однак – це спрощення, як мінімум, а, швидше за все, помилка, оскільки Сталін був не імперіалістом, а глобалістом. Сталіну ця угода була потрібна для втягнення у війну цілої Європи, а потім і світу. Порозуміння, котрі він уклав про поділ територій, після війни він же перекроїв кордони так, як бажав, у 44-у - 45-у роках.
І на завершення — чому до сих пір відповідальність СРСР за розв'язання Другої світової війни є “білою плямою” для світової громадськості? Маю тут на увазі, перш за все, західну громадськість.
По перше — частина найважливіших архівів — в Москві, частина архівних фондів закрита наглухо, а частина документів — напівзакрита, і до них допускають лише тих іноземних істориків, котрі пишуть згідно генеральної лінії партії.
Окрім того, Кремль штучно веде пропаганду, і найефективнішою агітацією є та, котра йде зсередини західного світу, зсередини західних університетів, зсередини західних ЗМІ, на західну громадськість. Коли особа етнічно не пов'язана ні з Росією, ні зі Східною Європою, із титулами та вченими ступенями, отриманими у Північній Америці або в Західній Європі, тоді їй часто вірять, і ті нісенітниці, які через неї заливає Кремль у свідомість західних людей, сприймаються з довірою.
Крім цього, є третя причина — це певний егоцентризм присутній на Заході, особливо в гуманітарних колах, коли під час дослідження Радянського Союзу підсвідомо, неусвідомлено, люди, котрі виросли в умовах ринкової економіки та демократії, переносять ці механізми на інше, протилежне минуле і приписують Сталіну та його групі мотивацію та стремління, якими керувалися лідери вільного світу. Таким чином, відбувається своєрідна романтизація Радянського Союзу, і цю тенденцію надзвичайно складно подолати. Окрім того, стосовно Радянського Союзу присутній західноцентризм, коли все, що на Сході апріорі пасивне чи реактивне, а все, що на Заході — активне й ініціативне. Виходячи з такої точки зору ініціатива ніби мала б належати Гітлерові, але це не так. Радянський Союз мав свої власні стремління та горизонти.
Четверта причина — Радянський Союз вважається такою вбогістю, що мовляв лідери цього бездумного хаосу і подумати не могли напасти на багатий та розумний Захід.
На даний момент я сам намагаюся написати військову біографію Сталіна, військову історію сталінізму — це одне і те ж, але все звелося до нестачі коштів. Мені не вдалося знайти приватного спонсора, мецената, для архівних пошуків, для досліджень. Я планував би видати цю книгу російською та українською мовами, а також і на Заході. Якщо у читачів сайту або радіослухачів є ідеї через кого можна вийти на таких меценатів, прошу сконстатуватися зі мною для обговорення деталей.
Це був історик Алєксандр Гогун з Вільного університету Берліна. Для зацікавлених контактом з цим дослідником ми, з дозволу, подаємо його електронну адресу: a.gogun@fu-berlin.de
Матеріал підготував Назар Олійник