Польська благодійна католицька організація «Caritas Polska» відома своїми доброчинними заходами, що вже роками сприймаються як невід’ємні елементи Різдвяних свят на берегах Вісли. Однією з таких благодійних акцій, що вже впродовж багатьох років ця організація проводить з кінця листопада до останніх днів грудня, є «Wigilijne Dzieło Pomocy Dzieciom», що українською можна перекласти як «Святвечірня справа допомоги дітям». Її метою, як про це свідчить сама назва, є допомога тим наймолодшим з нас, чиїм матеріальним потребам можна зарадити або купуючи їжу та одяг, або запевняючи можливості для навчання, а також лікування і відпочинок.
Про те, чим є ця акція, я попросив розповісти речника «Caritas Polska» Мацєя Дубіцького.
- «Святвечірня справа допомоги дітям», тобто так звана популярна Свіча Карітас, - це насправді допомога, адресатами якої є наймолодші і найбідніші діти у Польщі, але вже протягом якогось часу й поза межами нашої країни це простий і символічний спосіб надавання допомоги і просто готовності до такої допомоги. Історично свіча символізувала допомогу й готовність парафії допомагати. А коли її брали з парафії додому, власне на Святвечір, коли її ставили і запалювали на різдвяному родинному столі, вона символізувала готовність родини допомагати іншим. Отже, свічка є дуже символічним і красномовним елементом такої допомоги.
В цьому році «Святвечірня справа допомоги дітям» відбувається вже удвадцятьсьоме. І на цей рік ми підготували приблизно два мільйони таких свічок. Якщо йдеться про різниці, у порівнянні з минулими роками, то вони полягають у тому, що цього року, з огляду на пандемію, напевно важче ці свічі розповсюджувати. Для цього є проста причина: у парафіях менше людей, тому ми заздалегідь вирішили, що таких свічок буде менше, ніж у попередні роки. Нам, звісно, дещо через це сумно, адже це дуже символічна і промовиста акція, натомість такі свічки насправді запалюють на багатьох родинних столах, проте ми радіємо, що, все ж, можемо її й надалі проводити у такий спосіб.
- А в чому полягає та допомога, яку «Caritas Polska» може надавати завдяки продажу цих свічок?
- Завдяки ній, хоч вона й символічна, польські діти отримують допомогу або у вигляді поїздок під час канікул, або харчування, або лікування, або навіть у формі різноманітних стипендій на здобуття освіти, розвитку різноманітних талантів тощо. Але гроші з продажу цих свічок також надходять на допомогу дітям поза межами Польщі. Цього року 10 ґрошів з кожної проданої свічки надійдуть до дітей і родин у Сирії і в Секторі Газа в рамках програми «Родина родині». Ми ці кошти призначимо там на допомогу тим дітям, котрим зараз справді дуже важко. Їм бракує найбільш елементарних речей, тобто ці родини мають проблеми із здобуттям продуктів і забезпеченням опалення. Адже лише собі уявіть, що, наприклад, у Сирії температура падає до 0оС, а навіть і нижче. Отже, тут також ідеться і про тепле вбрання, і про освіту. А дуже часто такі діти не мають також доступу до освіти або не мають найнеобхіднішого шкільного приладдя. Тому ми намагатимемося забезпечити їм таку допомогу.
- Хоча акцію проводить «Caritas Polska», католицька доброчинна організація, то не можна не зауважити, що «Святвечірня справа допомоги дітям» має екуменічний характер. Це така особлива риса цієї акції. Розкажіть про це детальніше, будь ласка.
- Безперечно, це прекрасна ініціатива, що наша «Свіча» існує з 1994 року (саме тоді її було започатковано), але вже з 2000 року з іншими християнськими конфесіями, а точніше – з благодійними організаціями цих конфесій у Польщі, ми несемо цю допомогу разом. І це насправді прекрасна справа, яку, поза «Карітас» у Польщі, ми втілюємо у життя разом із дияконією Євангелічно-Ауґсбурґської церкви у Польщі, дияконією Євангелічно-Реформованої церкви у Польщі та Православним центром милосердя «Елеос». І це справді прекрасний і промовистий символ християнської допомоги – вже не лише католицької – адресованої найбіднішим людям. І ми дуже радіємо присутності інших конфесій. Та насправді ми всі разом зобов’язані до взаємної допомоги.
- Як можна долучитися до «Святвечірньої справи допомоги дітям», а отже разом із Вами цю допомогу нести?
- Звісно, приєднатися до цієї акції можна, здобуваючи таку свічку, купуючи її в своїй парафії, власне, незалежно від конфесії. Бо, як я кажу, вони доступні і в католицьких парафіях, і в православних, і в інших. Отже, по-перше, її можна набути в парафії. По-друге, її можна шукати в центрах «Карітас» та благодійних організацій інших конфесій. Окрім цього, можна висилати доброчинні SMS зі змістом «Wigilia» на номер 72052, або, неначе віртуально купуючи цю свічку, перерахувати будь-яку суму на один з наших рахунків із призначенням переказу «Wigilia» або «Wigilijne Dzieło Pomocy Dzieciom». Згодом ці гроші будуть переказані наймолодшим – нашим коханим дітям.
- «Святвечірня справа допомоги дітям» - це, безперечно, не єдина благодійна акція, що відбувається саме напередодні Різдва. Зокрема, Ви вже впродовж кількох років проводите також іншу акцію - «Трохи тепла для бездомного». Проте цьогоріч, напевно, через пандемію всі подібні заходи виглядають дещо інакше, ніж раніше?
- Звісно, цей рік дуже особливий, винятковий. Він минає під знаменом цієї пандемії коронавірусу, яка кожному дається взнаки. Саме тому «Caritas Polska» і всі наші дієцезіальні осередки відомі своїми спільними Святвечорами, відзначенням Різдвяних свят. Проте, на жаль, цьогоріч ми не в змозі зорганізувати таких Святвечорів, як у попередні чотири роки. Тоді на них збиралися приблизно по 10 тисяч літніх, самотніх людей, а також людей бездомних і загалом всіх нужденних, що мали бажання на такому святкуванні Різдва з’явитися. Це були прекрасні і символічні для нас зустрічі. Ми могли зустрічатися віч-на-віч, обмінятися кількома словами, порозмовляти і скласти один-одному побажання. В цьому році це неможливе. Але як на субституті такої допомоги ми зосередилися хоч би на її матеріальному боці. Тому ми вирішили підготувати близько 13,5 тисяч пакунків, що будуть роздані найбільш нужденним людям у 75 містах і містечках Польщі. Отже, зустрічі, такого людського спілкування ми, на жаль, не маємо, а тому й пов’язаної з ними близькості, але ми намагаємося допомагати принаймні іншим чином.
Антон Марчинський