«Війну виграти дуже важко, це великі втрати. Але важче, мабуть, після перемоги. Після перемоги з’явиться проблем ще більше. Одна з проблем (я опинився в такій ситуації): люди, які втратили кінцівки, будуть нагадувати про наслідки війни багато-багато років після перемоги. Моє завдання – щоб люди не дивилися на нас як на тягар, як на обмеження. Я намагаюся робити все для того, щоб ампутовані хлопці поверталися максимально ефективно до нормального життя і не почувалися якимось обмеженими. Ампутація – не вирок, а ще одна сторінка в житті», – розповідає Роман військовослужбовець Роман Кашпур.
Роман пішов служити добровольцем у 2016 році, а у 2019 році підірвався на ворожій протипіхотній міні, втративши частину ноги. Менше ніж за рік після цього Роман взяв участь в «Іграх героїв». Спонукав його до цього волонтер Олександр Гончарук. Цьогоріч Роман протягнув на собі літак АН-26 вагою 17 тонн за 50 секунд на відстань 5,5 метрів. З початку повномасштабного вторгнення Роман одразу пішов у лави захисників, обороняв Харківщину. І все це на звичайному, а не спеціалізованому протезі:
«Після активної фази війни – два місяці я провоював, а далі перейшов на інструкторські посади, я воював на купальному протезі, який не пристосований не те що до війни, навіть до бігу – коли від Харкова ми відбили ворога і з’явилася вільна хвилина, мені прийшли документи на те, що я можу протезуватися і змінити культиприймачі. Коли я вже був на протезуванні, мені знову зателефонував Олександр Гончарук і розповів про фонд “Громадянин”, який запустив програму з протезування».
Фонд «Громодянин» запропонував Романові спеціалізований протез, на якому він міг би бігати і займатися спортом. Наразі всі формальності залагодженo, фонд чекає на рахунок від харківського Інституту протезування і, щойно буде придбано протез, Інститут розпочне роботу.
«Щоб бігати на далекі дистанції і щоб це допомогло підготуватися до змагань, потрібно багато бігати. Багато і далеко бігати, коли ампутована кінцівка, можливо лише зі спеціалізованим протезом», – пояснює Роман.
Власне, саме такі запити намагається забезпечити фонд «Громадянин». Раніше фонд працював з дітьми, а від початку серпня запустив благодійну програму «Кіборги». За неповних два місяці фонд уже допоміг трьом військовим. Ще для трьох бійців, серед них і Роман, наразі триває збір коштів.
Керівниця програми «Кіборги» Олена Шмідт розповідає, що фонд шукає різні види допомоги: від адресної допомоги бійцям до підтримки центрів протезування. Нещодавно Український науково-дослідний інститут протезування звернувся до фонду з потребою у термошафі з інфрачервоним нагріванням полімерних плит. Купівля такої термошафи пришвидшить виготовлення протезів в Україні.
Протезування за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, регулюється постановами Кабінету Міністрів України від 05.03. 2012 р. No 321 та від 01.10.2014 No 518. Проте фонд жодним чином не суперечить їй, а навпаки – доповнює, підтримує її.
«Занадто багато людей отримало поранення. Також є бійці, які не мають українського громадянства, але, захищаючи нас, отримали поранення. Вони не можуть отримати протезування за українською програмою. Є також бійці, які отримали поранення ще в 2014 році. Зараз багато хто з них воює на протезах. Бувало, що бійцям терміново потрібні були деталі на протези, але вони не могли їх отримати за державною програмою або це було б надто довго. Або потрібні були високоякісні протези. Наприклад, якщо немає двох суглобів, ціна на протез у такому випадку досягатиме 900 тис. грн», – пояснює необхідність додаткових джерел фінансування у справі реабілітації поранених Олена Шмідт, керівниця проєкту «Кіборги» від фонду «Громадянин».
Фонд «Громадянин» має амбасадорів, які розповідають про діяльність фонду іншим і гарантують таким чином його чесність. Серед амбасадорів фонду є письменник Сергій Жадан, поетка Натлака Маринчак, філософ Олександр Філоненко, громадська активістка Наталя Панченко, поетка Марко Терен. На думку Романа Кашпура, також важливо, щоб про протезування говорили ті, хто вже має такий досвід:
«Коли я опинився в лікарні і ще тоді не розумів, як я буду без ноги. Важко було усвідомити, що далі. Тоді на ютубі мені трапилось відео про американського морського піхотинця, який займався спортом після поранення і ампутації: я побачив приклад, як він і шину підкидав, і на тренажерах займався, і бігав, і на скакалці стрибав. Все те саме я роблю зараз в Україні».
Підтримати проєкт з допомоги у протезуванні бійців можна на сайті фонду «Громадянин», а стежити за їхньою діяльністю – теж там або на сторінках у соцмережі.
О.Р.