Минув рік від початку повномасштабного нападу Росії на Україну. Цей рік став часом небувалої людської солідарності з українцями, зокрема, з боку польського народу. За цей рік Польща дуже багато допомагала і продовжує надавати гуманітарну допомогу Україні. Обсяги цієї допомоги величезні. Велику роль у цьому відіграє Урядове агентство стратегічних резервів.
Про те, якою була система цієї допомоги і до кого головним чином вона була скерована, розповідає голова Агентства Міхал Кучмєровський:
— Це справді був винятковий рік, повний викликів. З боку Агентства стратегічних резервів це були десятки тонн вантажівок з різного роду допомогою, які були відправлені в Україну. Слід пам’ятати, що, з одного боку, ми передавали допомогу, що була подарована польським урядом. В Україні це були різного роду продукти харчування, понад 10 тисяч тонн продуктів харчування. Також Польща зобов’язалася, а Агентство стратегічних резервів виконувало це завдання, а саме ми збудували тимчасове житло для понад 10 тисяч осіб на території України, для внутрішніх біженців, які залишилися без житла і на певний час їм потрібно десь жити, поки не відбудують свого власного житла. Також це була медична допомога, медичні мобільні пункти, які ми будували у кільканадцяти місцях в Україні. Також це були медикаменти, засоби для обробки ран. Це різного роду допомога, яку передавав польський уряд на близько 1-1,5 мільярда злотих, які на цей момент передала Польща.
Другий рівень допомоги, який забезпечувало наше Агентство, це було те, що ми стали своєрідним хабом допомоги, що надходить в Україну зі всього світу. До Польщі прибували літаки зі всього світу, вантаж з яких ми перевантажували на вантажівки і ця допомога також потрапляла в Україну. Приблизно кожних шість годин впродовж року приземлявся літак, було 1200 літаків із гуманітарною допомогою для України. Ми приймали цю допомогу і передавали далі. Це було дуже важливе завдання. Завдяки цьому, допомога без затримок потрапляла до тих, кому вона була потрібна в Україні.
І останні рівень — уряд нам як Агентству стратегічних резервів доручив також приймати фінансові внески. За ці кошти ми купуємо різного роду засоби, ліки, продукти харчування і передаємо в Україну. Там ми близько співпрацюємо з урядовими установами, також з військовою адміністрацією, яка під час війни відповідає за координацію допомоги в кожному окремому регіоні. Також ми співпрацюємо із перевіреними гуманітарними організаціями, які також займаються розповсюдженням цієї допомоги серед тих, хто цього найбільше потребує.
Коли йдеться про модульні містечка, про які згадав Міхал Кучмєровський, то зараз їх є близько 10 тисяч, понад 10 тисяч місць для нічлігу. Ще до повномасштабної війни Польща вже передавала таку допомогу для осіб, які вирішили виїхати із потенційно небезпечних територій:
— Загалом ми передали понад 30 тисяч таких комплектів, пунктів, де можуть проживати, також ліжка, матраци, постільну білизну. Також ми передали різне обладнання, за допомогою якого можна обладнати пункти, де можуть жити люди. Окрім цього, ми збудували понад 10 тисяч місць у модульних містечках, вони збудовані у тих місцях, на які вказав український уряд, серед іншого, такі містечка є біля Львова, також є декілька модульних містечок поблизу Києва, серед іншого, в Бучі, Ірпені. Це ті міста, де було багато міграцій, де або з’являлося дуже багато людей, або було дуже багато зруйнованих будинків. Було прийнято рішення, аби там збудувати такі тимчасові пункти. Там зупиняються особи, яким на певний час потрібен прихисток, поки вони, наприклад, не знайдуть своєї родини чи сконтактуються із іншими людьми, де вони зможуть проживати довше, чи знайдуть для себе новий дім… Люди, які проживають у цих місцях, — це часто літні люди, багато матерів з дітьми. Це зворушливо. Я декілька разів мав нагоду побачити, як це виглядає на практиці. І це точно та допомога, яка зараз дуже потрібна і яка дуже важлива. Те, що нам сьогодні додає віри, — це те, що вслід за Польщею пішло декілька інших держав. Зараз ми розмовляємо із Європейським Союзом на тему фінансування таких модульних містечок за гроші ЄС, але також ми завершуємо створення осередку за кошти з Великої Британії, яка також зауважила, що це важлива підтримка і вирішила до цього приєднатися. Тож ми не тільки доставляємо допомогу, але також заохочуємо інші країни надавати допомогу. І спільна важлива справа, щоб допомагати потерпілим особам внаслідок російської агресії.
А як відбувалося постачання допомоги близько лінії фронту людям, що з певних причин не могли і далі не можуть евакуюватися з небезпечних територій. На скільки це було складно?
— Ми постійно маємо таке завдання. Ми доставляємо великі вантажі до військової адміністрації, яка пізніше організовує розповсюдження в окремих містах. Але також, серед іншого, ми співпрацюємо із «Карітасом» чи з іншими організаціями, які займаються гуманітарною допомогою. Декілька разів, коли ми відкривали поблизу лінії фронту медичні пункти, що призначені для тамтешнього населення. Слід підкреслити, що росіяни знищують абсолютно всю інфраструктуру — помешкання, будинки, також школи, лікарні, де пізніше взагалі неможливо приймати пацієнтів. Тож ми будували тимчасові мобільні медичні пункти і я сам був свідком, коли в одному містечку на відкритті такого медичного пункту раптом приїхала вантажівка із польською допомогою, яку роздавали найбільш нужденним особам, які не могли виїхати із цієї території, це були продукти харчування, медикаменти. Ми були шоковані, бо це жодним чином не було заплановано. А згодом виявилось, що ця допомога від нас регулярно розповсюджується дуже близько лінії фронту, там, де ще є люди, там, де з різних причин ці особи не мали можливості виїхати, евакуюватися, вони мусили там залишитися, бо, наприклад, просто не мають куди і до кого поїхати. Їм якимось чином треба допомогти. І ми таким чином стараємось це робити.
Як зараз виглядає розповсюдження допомоги Україні, чим займається Урядове агентство стратегічних резервів Польщі?
— Я би сказав, що на початку цієї повномасштабної війни було найскладніше, бо ми мали всьому навчитися і перебудувати увесь процес постачання. Але ця інтенсивність взагалі не зменшує обертів. Навпаки — ми постачаємо більше, швидше і далі. Тут щедрість інших країн, також міжнародних організацій чи польського уряду не зменшується. Ця підтримка постійно надходить і буде надходити. Україна повинна виграти цю війну. У цьому зацікавлена не лише Україна, але й Польща і увесь регіон. Не можна дозволяти, аби Росія безкарно атакували іншу країну і це беззаперечно наша спільна боротьба.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль